Зараз читаєте
Молитва на Сході: Душевне звернення замерзлого та нескореного погодніми умовами воїна-захисника України

Молитва на Сході: Душевне звернення замерзлого та нескореного погодніми умовами воїна-захисника України

Серця наших воїнів, замерзлі в снігу та обгортані лютим вітром на сході України, вибирають молитву та слова Кобзаря як гімн віри та мужності. Молитва, як тепла нитка, об’єднує їх у важкі миті війни, несучи на плечах вагу боротьби та духовне тепло, що випливає з безсмертного твору великого Тараса Шевченка.

Духовна сила та віра в серцях наших Героїв на передовій – “Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»
Т.Г. ШЕВЧЕНКО

Сьогодні в снігу та на шаленому вітрі наші воїни-захисники воюють, а серця їхні, як вогник, сповнені віри та мужності. Під гуркіт нової ворожої сили – лютого вітру, вони несуть на плечах не лише вагу боротьби, але й духовне тепло, яке випливає із сторінок “Кобзаря”.

Спільно зі сніговим покровом та літерами Кобзаря наші герої знаходять тепло яке викарбовує в серцях, в місцях де ллється кров нашого народу: “Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!” – ці слова несуть молитовну опіку, огортаючи кожного воїна в обійми невидимого, але міцного захисту самого Бога.

І в цій сніговій боротьбі , коли холод торкається кожного пальця, “Кобзар” стає музикою нашої душі, що звучить у молитвах, які здіймаються в небо. Заклик Шевченка до воїнів-вірян стає благословенням, щоб кожна молитва була теплом і світлом для тих, хто віддає жертовно і без жалю своє життя за наше щастя.

Так, за вас, наші герої, хай звучить правда і слава. І нехай кожна молитва, відвертає від вас гострий вітер і сніг, лине до вас як благословення, що дарує вам силу і відчуття, що ви не самотні. “За вас правда, за вас слава, І воля святая!” – нехай ці слова будуть крилами, які несуть вас додому до нас, додому до мирного краю. Слава Героям України! Довічна пам’ять полеглим синам!

Молитва військовослужбовця-захисника України з замерзлого окопу сходу:

Отче наш, що в небесах,
У наших серцях сніговий вітер віє війною.
Бачиш, як душа моя мерзне в сніговій пустелі на сході України,
Але вогонь віри не згасає в мені, як свічка в темряві горить.

Борючись з холодом із лютим вітром,
Я відчуваю на своїх плечах біль і тугу війни.
Бачиш, як кожна мить морозить кров мою, пронизує аж до кісток,
Але невмирущий дух віри не похитнувся в мені, як дуб міцний, що на пагорбі росте поруч материнської хати.

Дивитися також

Благослови мою душу, Отче, на цьому важкому шляху,
Нехай Твоя молитва за мене буде як весняне сонце.
Нехай слова великого Кобзаря стануть моєю внутрішньою силою,
І серце моє нехай буде живим вівтарем, де горить вогонь Твого слова.

Дай мені силу витримати холод війни,
І нехай Твоя любов огортає мене як тепло материнських рук.
Бо за нас правда, за нас слава, і воля святая,
І в цьому замерзлому черговому бою, вірю я в Твоє вічне спасіння. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку