Шевчук Наталія, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, розповідає про пам’ять та спогади про Владику Мефодія, який помер вісім років тому. Вона поділилась духовним наслідком, який залишив у її серці, а також про його внесок у розвиток української православної церкви. Він завжди залишиться в серцях тих, хто його пам’ятає і любить.
“Вісім років без нього, але його тепло і дух живе далі”
24 лютого 2015 року – дата, яка назавжди залишила слід у серцях всіх, хто мав честь знати Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Мефодія. Того дня, коли відійшов у вічність Владика, середина зими враз стала ще більша і холодніша. Бо він був тим, хто дарував людям тепло свого серця, ніжність слова та увагу.
Згадую останні дні, які ми провели разом, та зрозуміла, що навіть тоді, коли ми ще не знали, що скоро він нас покине, ми не могли уявити, як важко буде без нього. Тоді, коли він ще був з нами, ми можливо не цінували його присутність настільки, як це робимо зараз. Це стало зрозуміло тільки після його відходу. Я вже ніколи не зможу забути його доброту, любов до України, і його непохитну віру в Бога.
Тоді, коли Владика пішов, у мене зникло відчуття наповненості життям. Бо з ним відійшла його радість, його енергія та неперевершена здатність бути лідером, яку мало хто має.
Хоча минуло багато років, наша скорбота випікає з середини. Сьогодні, коли минає восьма річниця з дня його смерті, мої спогади про Владику Мефодія знову оживають, і я відчуваю, що він все ще з нами. Його дух і нині перебуває поруч з кожним з нас, надихає нас на добрі справи та навчає нас любити інших та бути терплячими та милосердними.
Дорогий Владико Мефодію, дякуємо за все, що Ви зробили для нашої Української Автокефальної Православної Церкви та нашої Батьківщини. Ваша пам’ять назавжди залишиться в наших серцях, і ми обіцяємо продовжувати Вашу справу та бути достойними нащадками Вашого слугування. Ми завжди будемо пам’ятати Вас як теплу, добру та мудру людину, яка змінила наші життя.
Автор: Наталія Шевчук