У день її вшанування згадуємо історію, чудеса та заступництво Пречистої над Україною.
Як образ із Волині став символом захисту, віри і надії на перемогу добра
23 липня — День вшанування Почаївської ікони Пресвятої Богородиці, одного з найшанованіших чудотворних образів України.
Сьогодні серця вірян з усіх куточків України звернені до Почаєва, де з XVIII століття перебуває один із найбільш шанованих символів духовної сили — чудотворна Почаївська ікона Божої Матері. Цей день наповнений молитовним трепетом і вдячністю — бо не раз Пречиста, через Свою ікону, зцілювала, захищала, оберігала.
За переданням, у 1559 році ікону Божої Матері було подаровано митрополитом Неофітом волинській шляхтянці Анні Гойській. Саме з її маєтку на хуторі Орля і почалася слава цієї святині. Перші чудеса — невимовне сяйво від ікони, зцілення недужих, а згодом і знамените прозріння її сліпого брата Филипа — стали свідченням особливої благодаті.
У 1597 році ікона була урочисто передана Почаївському монастирю, де перебуває й донині.
Найвідоміше чудо сталося під час облоги Почаївської Лаври турками й татарами. За переданням, Божа Матір з’явилася над монастирем у сяйві, разом з ангелами та преподобним Іовом Почаївським, і захистила обитель. Нападники в жаху втекли — і Почаїв залишився неушкодженим.
З того часу ікона шанується як Заступниця українського народу — покровителька в біді, захисниця від війни.
У 1773 році святиню було офіційно короновано як чудотворну, а в 1866 — прикрашено золотою ризою з діамантами. Але найбільше убранство — це сльози, подяка і надія тисяч паломників, які приходять до неї і нині.
Преподобний Амфілохій Почаївський — один із тих, хто особливо шанував цей образ і в своїй молитві черпав з нього силу духа, щоб нести служіння в темні часи.
Сьогодні, коли Україна зранена війною, образ Богородиці з Почаєва є духовним джерелом надії. Це не просто ікона — це голос Матері, яка промовляє: «Я з вами. Не бійтеся».
Пресвята Богородице, заступайся за Україну!
Молитва до Почаївської ікони Пресвятої Богородиці
О, Пресвята Владичице, Всецарице! Прийми наші сльози і благання, що линуть до тебе з глибини серця. Зглянься на нас, недостойних рабів Твоїх, і не відвертай від нас Своєї милості. Ти, що колись ступила на гору Почаївську, залишивши слід Своєї стопи, і освятила ту землю, прийми наші молитви і допоможи нам у всіх наших потребах. О, Заступнице наша, захисти нас від усякого зла, від ворогів видимих і невидимих, від хвороб і нещасть. Зціли наші душі і тіла, даруй нам мир і спокій, зміцни нашу віру і надію. Нехай твоя благодать завжди перебуває з нами, і нехай ім’я твоє прославляється на віки віків. Амінь.
