У своїй проповіді на п’ятнадцятій неділі Великого посту, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся до віруючих, згадуючи життя преподобної Марії Єгипетської та закликавши до покаяння та виправлення гріховного життя.
Відзначення святості преподобної Марії Єгипетської та заклик до покаяння
Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у п’яту неділю Великого посту
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Цієї неділі, продовжуючи шлях Великого посту, ми згадуємо пам’ять преподобної Марії Єгипетської. Вшановуючи цю подвижницю, яка з допомогою Божою від безодні гріховної змогла піднятися до вершин святості, ми тим самим зміцнюємо і наше власне прагнення до покаяння і оновлення.
Тому цього тижня ми знову, як і на початку посту, звершили читання Великого покаянного канону святого Андрія Критського. У численних прикладах зі Старого і Нового Завіту, які наводить канон, ми чуємо спонукання для нашої душі наслідувати праведників, наслідувати добрі зразки покаяння та виправлення гріховного життя. А також чуємо багато застережень від того, щоби ми не уподібнювалися злим грішникам, які були покарані за свої беззаконня.
За своїм внутрішнім значенням Покаянний канон тісно переплетений зі спогадом про життя преподобної Марії, бо вона є живим наочним прикладом тієї переміни, яка відбувається з людиною завдяки покаянню. Живши у 6-му столітті в місті Олександрія у Єгипті, ця жінка була відданою гріху і порочним пристрастям. Заради їхнього примноження вона вирішила відпливти кораблем разом із паломниками до Єрусалима. Однак у храмі Воскресіння Христового, куди вона разом з натовпом прийшла, завдяки напоумленню Божому сталася з нею глибока зміна. Усвідомивши, що саме через безліч своїх беззаконь вона не може увійти в храм, що гріх стоїть ніби стіна між нею і Господом, Марія розчулилася серцем і стала молити Пречисту Богородицю, образ Якої побачила неподалік. Марія просила Матір Божу бути за неї, велику грішницю, заступницею. І Господь Ісус Христос за молитвою Матері Своєї прийняв Маріїне покаяння і допустив її до поклоніння чесному древу Хреста. А потім Спаситель також зміцнив Марію в її подвигах у пустелі, допоміг остаточно перемогти всі підступи диявола і обдарував великою духовною силою та здатністю чудотворення.
Отже, дорогі брати і сестри, згадуючи сьогодні пам’ять преподобної Марії Єгипетської, ми на прикладі її життя отримуємо заохочення не падати у розпач чи навіть відчай від усвідомлення власних гріхів. Бо немає і не може бути такого гріха, який би був здатен перемогти милосердя Боже. Немає такого гріха, який не можливо було би подолати щирим, правдивим розкаянням. І які б важкі гріхи не гнітили душу людини – в особі святих угодників Божих, таких, як преподобна Марія, котра сама була грішницею, але розкаялася і досягла вершин святості, ми маємо заступників за нас і молитовників перед Господом. Тому, згадуючи про них і вшановуючи їх не лише словами і молитвами, але і власним покаянням та виправленням, ми так само, як і вони раніше, здатні пройти шлях очищення і оновлення.
Хоча цей шлях складний, вузький і тернистий, і багато духовних ворогів, ніби розбійники, підстерігають нас, щоби, якщо зможуть, захопити у рабство і погубити, але ми на цьому шляху не самотні. І серед сонму святих, які готові прийти нам на допомогу, найпершою заступницею і помічницею для християн є Пречиста Богородиця. Вона милостиво вислухала молитви грішної Марії Єгипетської та сприяла її наверненню. І так само Вона, як Мати для всіх віруючих, благодіє і для кожного з нас, коли ми щиро звертаємося до Неї.
Щоби нагадати про це особливе служіння Пречистої Діви, яка, ніби звитяжний і непереможний начальник воїнів, йде попереду нас, християн, на битву з дияволом, ми цього тижня прославляємо Богородицю Акафістом – особливим урочистим співом. Бо Вона справді є Непереможна і звитяжна Воєвода, Вона не просто заохочує нас на боротьбу з гріхами, але Сама діяльно допомагає всім, хто просить Її підтримки та заступництва.
Тож розуміючи і усвідомлюючи, що ми не самотні у духовній боротьбі, що з нами у цій битві, як помічники і захисники наші, є Сама Богородиця і воїнство святих – будемо і надалі торувати цей духовний шлях, підніматися від безодні до небес, до дому нашого Отця, куди Він кличе всіх нас, дітей Своїх.
І якщо протягом цього посту та загалом протягом нашого християнського життя ми вже здобули якість плоди духовної праці – то не слід цим задовольнятися і тим більше не слід ними пишатися перед іншими. Про це також нагадує нам приклад життя преподобної Марії Єгипетської. Бо її подвиги, що були здійснені в таємниці, Господь відкрив старцю Зосимі. Коли цей подвижник подумав про себе, що він здійснив багато на своєму духовному шляху, то Господь показав йому людину, яка значно перевершила його. Тим самим Бог і старця Зосиму навчив смиренню, і на його прикладі всіх нас спонукає не надиматися гордістю за вже здійснені добрі діла. Хто живе, виконуючи заповіді Божі, нехай не спокушається думкою, що вже досягнув досконалості, адже на шляху до Царства Небесного є багато ступенів і завжди є той, на який ми можемо піднятися, утверджуючись в добрі.
Тому, дорогі брати і сестри, як підсумок наших нинішніх роздумів, маємо твердо закарбувати собі, що навіть найважчі гріхи можуть бути переможені, якщо людина щиро і діяльно кається в них. Але так само твердо маємо пам’ятати, що коли і отримали певні здобутки на духовному шляху, ми ніколи не повинні заспокоюватися і задовольнятися цим, розуміючи, що ще багато нам слід зробити та виправити, щоби досягти справжньої досконалості.
За заступництвом Пресвятої Богородиці та за молитвами преподобної Марії Єгипетської і всіх святих нехай Господь завжди допомагає нам на шляху до Його Небесного Царства! Амінь.
Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України
