У День усіх святих землі Української Митрополит Епіфаній нагадав про приклад віри, подвигу та молитви українських угодників Божих.
Молитва за перемогу, пам’ять про мучеників ХХ століття та натхнення на щоденний подвиг віри
Сьогодні, 22 червня, День усіх святих землі Української: рівноапостольні князі, страстотерпці, преподобні та новомученики — сонм українських святих, які прославляють нашу землю своїми подвигами і молитвами.
У неділю, коли Православна Церква України вшановує всіх святих землі Української, Предстоятель Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся до вірних зі словами глибокого духовного змісту та національного утвердження. Цей день — не лише вияв церковної пам’яті, але й свято сили духу, молитви та історичної пам’яті українського народу.
«Хто вони, всі святі землі Української?» — запитує Митрополит. І відповідає: це ті, хто народився і жив на нашій землі, хто подвизався, молився, страждав і віддавав своє життя за віру, за Церкву, за Україну. Вони — наші провідники на шляху до спасіння, живе свідчення того, що святість можлива не десь далеко, а тут, у рідному краю, серед нашої мови, культури й народу.
Митрополит Епіфаній наголошує, що українські святі — це не лише ченці чи духовенство, але й благочестиві миряни: князі та княгині, преподобні та мученики, ієрархи й прості віряни, які своїм життям засвідчили істину Христову. Особливо у цей день згадуються новомученики ХХ століття — жертви атеїстичних репресій, чия кров стала джерелом релігійного відродження українського народу.
«Ми не забули, як сотні й тисячі мирян і священиків, ченців та ієрархів були закатовані, репресовані, заслані, — зазначає Блаженніший. — Але, як і в давні часи язичницьких гонінь, ця кров мучеників стала насінням віри, яке проросло свободою».
У своїй молитві Митрополит Епіфаній звертається до Господа з проханням про перемогу над ворогами, справедливий мир для України та вічний спокій душам усіх, хто загинув за віру і свободу.
День усіх святих землі Української — це день духовного єднання, пошанування історії, молитви за майбутнє і заклик до наслідування святості у щоденному житті. Бо кожен із нас покликаний до подвигу віри, і кожен здатен стати «угодником Божим» тут і тепер.
