31 січня день пам’яті святих Афанасія та Кирила Олександрійських, двох світил Церкви Христової, які ревно трудились для утвердження віри Православної словом і ділом.
Святий Афанасій народився в столиці Єгипту – Олександрії, в сім’ї побожних батьків. З самого дитинства Афанасій був ревним християнином, і вже в юному віці святий патріарх Олександрійський Олександр взяв його до церковного кліру. Будучи ще в юному віці святий Афанасій захищав Православну віру від найвідомішої на той час єресі аріан. Після смерті патріарха Олександра, Афанасій був обраний на єпископську кафедру Олександрії у віці 28 років.
Маючи такий поважний сан святий розгорнув ще більшу боротьбу з єрессю. Життя святого було сповнене постійних гонінь, скорбот та поневірянь. Більше ніж 47 років святитель Афанасій керував Церквою. Був момент, коли він залишався єдиним православним єпископом, інші ж єпископи впадали в єресь. Помер великий святитель 387 року, залишивши після себе багато творів на захист віри. Труди святого Афанасія радив читати навіть Святий Іоанн Златоуст.
Святий Кирило походив зі знатної й благочестивої християнської родини. Він вивчав світські науки, у тому числі й філософію, але найбільше прагнув набути знання Святого Письма та істин християнської віри. Замолоду святий Кирил вступив у скит святого Макарія в Нітрійських горах, де пробув шість років.
Патріарх Олександрійський Феофіл посвятив його в сан диякона, зарахував до кліру й, бачачи його обдарованість, доручив проголошувати проповіді. По смерті патріарха Феофіла святий Кирило одностайно був обраний на патріарший престол Олександрійської Церкви.
Видаляючи з посеред своєї пастви ворогів св. віри – юдеїв і язичників, св. Кирило дбав і про утвердження віри та благочестя свого стада. Його полум’яна ревність за чистоту християнського вчення і непохитна твердість у захисті віри особливо проявилися в боротьбі з Несторієм, який збурив своєю єрессю Церкву.
Святитель Кирил писав послання до Несторія і листи імператорові Феодосію Молодшому, папі Целестину I та в різні монастирі, спростовуючи думки Несторія й викладаючи правдиве християнське вчення про втілення Сина Божого. На III Вселенському Соборі, скликаному в 431 р. у місті Ефесі, святитель Кирил був головою. Помер святитель в 444 р.
Святкування дня пам’яті цих двох світил Олександрійської кафедри в один день встановлено на знак подяки за їх ревні труди для утвердження християнства.
