Зараз читаєте
950 років Успенському собору Києво-Печерської Лаври: спогади про давню ікону та її шлях

950 років Успенському собору Києво-Печерської Лаври: спогади про давню ікону та її шлях

У цьому році виповнюється 950 років з моменту закладення Успенського собору – головного храму Києво-Печерської Лаври. Однією з головних святинь собору є ікона Успіння Богородиці, яка мала велике значення для історії та духовності цього місця. У статті розповідається про легенду її появи, виготовлення та подальшу долю. Ця ікона пережила пожежі та катастрофи, залишаючись недоторканою, але, на жаль, під час Другої світової війни була втрачена. Незважаючи на це, пам’ять про цей чудотворний образ залишається в серцях вірних.

Історія та долі чудотворної ікони Успіння Богородиці

Цьогоріч виповнюється 950 років від часу закладення Успенського собору – головного храму Києво-Печерської Лаври. Головною святинею храму і його окрасою була ікона Успіння Богородиці, що її, за Переданням, привезли константинопольські будівничі як дар Богородиці.

Києво-Печерський патерик оповідає про появу цієї ікони так: Цариця Небесна, побажавши спорудити у Печерському монастирі храм, закликала до Влахернської церкви у Константинополі чотирьох відомих архітекторів. Вона вручила їм ікону Успіння, частки мощів семи мучеників (під основу храму) і благословила йти до Києва будувати церкву. Ця ікона була принесена до Києва у 1073 р. Прибувши до Печерської обителі, зодчі вручили отриману ними ікону Успіння Пресвятої Богородиці преподобним Антонію та Феодосію та розповіли, як покликані були до будівництва храму. Спорудивши Велику церкву, вони назвали її на честь цієї намісної ікони Успіння Богоматері – Успенським собором.

Якою ж була та давня ікона? Вона була написана прадавнім грецьким письмом на кипарисовій дошці шириною 40 см і висотою 29 см. Богоматір зображена почиваючою на одрі, перед яким стоїть Євангеліє. Євангеліє покривало отвір усередині дошки, де знаходилися частки мощей семи святих мучеників. Ікона була вставлена у велике позолочене срібне коло, яке щодня по закінченні утрені і літургії опускалося на шовкових шнурах для шанування ікони прочанами.

Протягом багатьох століть з неї робили списки (копії). На замовлення і кошти благодійників ікону прикрашали золотими та срібними шатами з коштовним камінням, що виділяло цей образ з ряду інших зображень та підкреслювало її особливість. За час перебування в Успенському соборі Лаври чудотворна ікона пережила кілька пожеж і катастроф, і щоразу залишалася неушкодженою – до ХХ століття.

Дивитися також

Слід цієї ікони втрачається під час Другої світової війни. Як відомо, при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року Успенський собор таємно замінувала саперна команда спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі», а 3 листопада – підірвала.

У підвісному кіоті над Царськими вратами Хрестовоздвиженського храму на Ближніх печерах є пізніший список цієї ікони, датований першою половиною ХІХ століття. Подібно до первісного чудотворного образу, вона теж вставлена в позолочений круглий кіот і, як раніше, після літургії опускається для поклоніння вірянам.

© 2015-2024 Всі права захищені. Політика конфіденційності файлів та Cookie

Прокрутіть до початку