Святий князь Володимир зібрав 15 липня всю нашу Церкву на спільну молитву. У Володимирському соборі Києва звершилася Божественна літургія у 1038-му річницю Хрещення України-Руси. Очолив богослужіння Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Нашій ставропігійній парафії Предстоятель є безпосереднім архіпастирем. Тому ми, громада Святих Жон-Мироносиць у Почапинцях, молилися того дня разом з Києвом. Молилися серцем, як молиться вся Україна у час війни.
Святий князь Володимир: вибір, який став нашою долею
Ким був князь до купелі? Могутнім володарем, який жив за законами сили. А з води Хрещення вийшла інша людина. Апостол пише: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися» (Гал. 3:27). Володимир зодягнувся у Христа — і зодягнув у Нього свій народ. Будував храми, годував убогих, судив за правдою. Ось справжнє чудо цього свята: Бог змінює людину, а через людину — цілий народ.
Разом із Предстоятелем служили архієреї та духовенство з усієї України. До молитви стали монахи зі Святої Гори Афон і Болгарії. Так весь православний світ засвідчив: Володимирова купіль жива.
Наша відповідальність перед народом у час війни
Після Євангелія Блаженнійший владика возніс особливу молитву за Батьківщину. Україна переживає час важких випробувань і небезпеки. Церква молилася за воїнів, які захищають рідну землю. Ми знаємо ціну цієї молитви. У наших селах майже кожна хата має кого чекати з фронту. Матері, дружини й діти захисників щодня стоять перед образами. Наша парафія обіймає ці родини молитвою і турботою.
Поминали й полеглих оборонців та мирних людей, яких забрала війна. Господь сказав: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:13). Наші Герої виконали цю заповідь до кінця. Берегти їхню жертву — наша відповідальність перед українським народом. Спадщина святого Володимира сьогодні захищається не лише словом, а й життям.
Свято, яке кличе нас далі
Того дня Митрополит Епіфаній звершив дияконську хіротонію над Євгенієм Щербаком. Церква зростає новими служителями навіть у воєнну годину. На запричасному стиху пролунало Послання Архієрейського Собору ПЦУ. Його виголосив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Завершилося торжество першосвятительським словом і хресним ходом навколо собору.
Ми віримо: святий князь Володимир молиться нині за Україну перед Престолом Божим. А нам залишив просте і вимогливе завдання. Берегти віру, яку прийняв. Любити народ, який охрестив. Боронити землю, яку благословив. Наша парафія відповідає на це завдання щоденною молитвою. Запрошуємо кожного приєднатися до неї у нашому храмі в Почапинцях.
