Святитель Іоан Золотоустий порівнював відчай з ярмом, яке, «лежачи на шиї душі, змушує її дивитися вниз, перешкоджає підняти погляд до свого Владики». За його словами, думки розпачу тяжчі за свинець і залізні ланцюги – вони буквально «топлять» душу, скочують її у темну безодню до диявола.