Стаття розповідає про походження традиції освячення колива в першу п’ятницю Великого посту, пов’язаної з часів імператора Юліана Відступника. Також описано чудо, яке стало приводом для встановлення цього обряду в Церкві, а також значення та символіку цього обряду для православних християн.
Історія та значення обряду, що зберігає пам’ять про спасіння християн від осквернення
Відповідно до Церковного Уставу, в перший тиждень Великого посту у п’ятницю відбувається освячення колива. Це традиційна подія, яка має глибокі корені ще з часів імператора Юліана Відступника, коли християни були на межі знищення.
Юліан знав, що в перший тиждень Великого посту, християни дотримуються особливо суворих обмежень, тому наказав окропити кров’ю ідолів все, що продається на торговому майданчику, з метою того, щоб християни осквернилися. Але Бог послав на допомогу святого великомученика Феодора Тирона, який розповів про таємний намір імператора і порадив вживати лише коливо – варену пшеницю з медом – протягом цієї першої седмиці посту.
Таким чином, коливо стало символом спасіння християн від осквернення. Церква встановила традицію освячення колива в день пам’яті святого великомученика Федора, щоб зберегти пам’ять про це чудо і прославити Бога, який зробив зрозумілим усім, що піст є боговстановленою справою, а не вигадкою людей.
Напередодні пропонуємо афонський рецепт колива від митрополита Переяславського і Вишневського Олександра Драбинко.
Автор: протоієрей Роман Будзинський
Джерело- https://p-uapc.te.ua/
