У цей день православна громада вшановує святого мученика Никифора з Антіохії, преподобного Панкратія, і ще трьох святомучеників. Сповідник Никифор, пресвітер Саприкій, став жертвою переслідувань на час імператорів Валеріана та Галлієна. Никифор, розкаявшись за конфлікт зі своїм другом, намагався примиритися, але Саприкій відмовився прощати, призводячи до трагічної кінцівки для обох.
9 лютого: День мученика Никифора та інших святців
9 лютого Православна Церква вшановує святого мученика Никифора з Антіохії Сирійської за новоюліанським календарем (бл. 257). Також в цей день вшановується преподобний Панкратій, ієромах, затворник Києво-Печерського монастиря, що перебував у Дальніх печерах (XIII століття). Також припадає на цю дату Знайдення мощей святого Інокентія, єпископа Іркутського (1805), а також пам’ять святомучеників Маркела, єпископа Сикелій-
ського, Філагрія, єпископа Кіпрського, і Панкратія, єпископа Тавро-
менійського.
9 лютого – день мученика Никифора.
Святий мученик Никифор жив у місті Антіохії Сирійській. У цьому ж місті жив також пресвітер Саприкій, добрий друг Никифора, тому їх вважали рідними братами. Одного разу вони посварилисястали одне одного ненавидіти. Через деякий час Никифор прийшов до тями, розкаявся у своєму гріху і не раз просив через своїх друзів вибачення у Саприкія, але той не хотів пробачити його. Тоді Никифор сам прийшов до свого колишнього друга і гаряче вибачався, але Саприкій був невблаганний.
У цей час імператорами Валеріаном (253–259) та Галлієном (260–268) було розпочато гоніння на християн, і одним із перших став перед судом пресвітер Саприкій. Він твердо сповідав себе християнином, зазнав катувань за свою віру і був засуджений до смерті через усічення мечем. Коли його вели на страту, Никифор зі сльозами благав про прощення, називаючи його святим мучеником, який скоро постане перед Господом і прийме вінець від Нього.
Але пресвітер Саприкій загрубілий серцем і навіть перед смертю не захотів пробачити свого брата-християнина. За це Господь відняв від Саприкія Свою благодать, що зміцнювала його під час перенесення мук, і він, уже майже досягнувши блаженного кінця свого подвигу, раптом злякався смерті і погодився принести жертву ідолам.
Даремно святий Никифор умовляв зі сльозами Саприкія, щоб він не губив себе зреченням, стоячи вже на порозі Царства Небесного. Тоді святий Никифор сказав катам: “Я християнин і вірую в Господа нашого Ісуса Христа, від якого відрікся Саприкій. Вбийте мене замість Саприкія”. Тут же кати донесли про це правителю. Правитель звелів: Саприкія відпустити, а замість нього усікти мечем Никифора. Так сприйняв мученицький вінець святий Никифор.
О, святий Никифоре, в час російсько-української війни звертаємося до тебе молитвою серця свого:
Ти, смирений страждальче, що в своєму житті доклався до терпіння та мудрості, прийми наші молитви в ці небезпечні часи випробувань. Милосердний чудотворче, будь нашим заступником в невпевнених днях війни.
Віримо, що ти отримав велику благодать після смерті фізичної. Не залишай нас, страждальців, в тяжкі миті біди та розпачу. Покликаний захищати втомлених, убогих та потребуючих, будь милосердний і вислухай наші благання.
Сповнений терпіння та випробувань, ти розумієш наші скрути. Допоможи нам пройти через цей час відчаю зі сміливістю і вірою, надією та любов’ю. Нехай твоє молитвенне заступництво перед Богом оберігає нас від небезпек, полегшує наші хвороби та приносить спокій у наші серця.
Молимося з ревністю перед Престолом Бога Нашого, вірячи у твої неперестанні прохання за нас. Нехай твоє милосердя дарує нам силу, зцілення та прощення. Завдяки тобі, нехай наше серце сповнюється надією на вічне Царство та справедливий мир. Амінь.
