Богослужіння у свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

19 серпня Свята Православна Церква святкує одне із двунадесятих свят – Преображення Господнього.

З нагоди цієї події у Церкві святих Жон-Мироносиць Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви відбулось святкове богослужіння. 

Божественну Літургію очолив настоятель Церкви святих Жон-Мироносиць митрофорний протоієрей Роман Будзинський.

Після завершення Божественної Літургії було звершено чин освячення плодів, які дбайливо склали до святкових кошиків парафіяни.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Преображення Христа Спасителя

Гора Фавор – це символ чистоти і світла. Саме тут сталося те диво, яке ми називаємо Преображенням Господнім.

У земному житті Господа Ісуса Христа було не багато радісних днів. Він прийшов в цей світ, щоб розділити з нами скорботи і будні людського життя, тому Він багато часу проводив з грішниками, нещасними і знедоленими. Його божество було явлено людям всього лише кілька разів. І один з них – Преображення Господнє.

Він звів трьох апостолів – Петра, Якова та Івана на гору Фавор, щоб помолитися. Раптом побачили вони, що Всевишній преобразився перед ними: обличчя Його засяяло, як сонце, одяг зробився білий, як сніг. В цей час, з небес зійшла благодатна хмара і сказав Господь: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайте» (Матф. 3: 17).

Побачивши Христа у славі, Його учні впали ниць в побожному страху. Апостол Петро сказав Спасителю: «Наставнику Добре нам тут бути; зробимо три намети: один Тобі, однин Мойсею і однин Іллі». Ці слова Петро вимовив, будучи осяяний нетлінним світлом Божества. У цих словах – прагнення долучити весь світ до світла Преображення, на радість цього чуда. У цих словах – пророцтво про майбутню місію Церкви в світі: створити на землі обитель, будинок для святині, зробити так, щоб всі спраглі Божої правди могли приходити до цієї святині, щоб світло Преображення розлилося по цілому світові і вся земна дійсність стала білою, як сніг, засяяла, як засяяли на горі ризи Спасителя. І, нарешті, в цих словах свідоцтво трьох апостолів про Преображення, яке повинно було зміцнити у вірі інших учнів.

У Преображенні Господньому, в цьому славному явищі Бога-Людини покладена вся повнота слави Божої. Саме, Божественна слава прибувала з Господом, коли Його обличчя сяяло на горі Фаворській, і коли тіло Його було розіп’ято на Хресті.

Щороку на свято Преображення Господнього на Святу гору Фавор прибуває безліч православних паломників з усього світу, щоб отримати своє особисте преображення. У цьому прагненні до осяяння Світлом і складається духовний сенс нашого життя. Образ цього прагнення показав Сам Господь на Фаворі у Своїй молитві, тому Фаворське світло продовжує світити для тих, хто увірував у Христа. Це світло допомагає нам упевнено йти по життєвому шляху, висвітлюючи дорогу нашим близьким.

У це свято, майже сотню років тому, Митрополит Київський і всієї України Василь Липківський сказав: «Нехай же кожний народ утворює з себе свою гору Тавор, свою рідну автокефальну всенародньо-соборноправну церкву без усяких наметів, у якій тільки й може світитися вічне світло Христове без всяких обмежень. Нехай і наша свята Українська Автокефальна всенародньо-соборноправна Церква буду для нашого народу горою Тавор, щоб із неї завжди світило йому світло Лиця Божого – те світло, що про нього Христос казав: «Віруйте в світло, щоб бути вам синами світла» (Ів. 12,26).»

Від щирого серця вітаємо всіх з цим світлим святом. Ми бажаємо Вам, щоб Господь преображав ваші душі, давав вам і силу, і віру, і любов. Слідуйте ж за Христом, служить один одному в любові і милосерді.

Зі Святом Всемилостивого Спасу!

14 серпня – свято Винесення чесних древ Хреста Господнього та початок Успенського посту. Також вшановують пам’ять семи мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, настає свято Першого Спаса.

У церкві люди славлять Бога,
Моляться юрбою!
Баночку святого меду
Віднесуть з собою.

Підіймімо молитву Богу
За багатий урожай!
Нехай вкаже нам дорогу
В свій квітучий рай!

Свято Винесення чесних древ Хреста Господнього – одне з найбільших свят, яке прийшло до нас з Візантії. Кожного року в серпні відбувалось перенесення частини хреста Господнього з імператорського палацу до храму святої Софії. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили страшні хвороби.

Саме 14 серпня починається Успенський піст, який триває чотирнадцять днів. Названий він на честь свята Успіння Пресвятої Діви Марії, яким і завершується. Цей піст вважається дуже строгим, і людям прийнято в ці дні утримуватися від м’яса, молочних продуктів та риби.

Святі мученики Маковеї: Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алим і Маркелл, і з ними їхня мати Соломонія, постраждали за Христа у 166 році до Р.Х. від рук кривавого царя Антіоха. Вони мужньо витерпіли всі муки та твердо відмовилися поклонятися бездушним ідолам.

Святкування Всемилостивому Спасу та Пресвятій Богородиці встановлено з нагоди знамень від ікон Спасителя, Пресвятої Богородиці і чесного хреста під час битв святого благовірного князя Андрія Боголюбського (1157-1174) з волзькими болгарами в 1164 році.

Медовий Спас – це перше з трьох свят Всемилостивому Спасу, що звершуються у серпні. Свою назву отримав тому, що стільники у вуликах до середини серпня вже заповнені, і пасічники приступають до збору меду. Також, за традицією, дозволялося їсти освячений церквою мед саме з цього дня. Господині пекли медові млинці з маком і медом, пироги та булочки. Селяни знали, що мед володіє особливою силою і придатний для лікування багатьох хвороб.

Зазвичай в цей серпневий день віряни йдуть до храму святити мак, мед і воду, а з собою неодмінно беруть «маковійську квітку»,яку жінки збирали із садових, польових та лісових квітів: кудрявців, любистку, чорнобривців, майорців, волошок, м’яти, рути, шавлії, нагідок, маленьких розквітлих соняшників, польових котиків і сокирок, материнки та чебрецю.

 

Вітаємо з днем народження о. Анатолія Залізницького

Всечесний отче!

У цей святковий день громада Парафії святих Жон-Мироносиць Тернопільської єпархії УАПЦ долучається до численних вітань з нагоди Вашого дня народження! Бажаємо Вам міцного здоров’я, мудрості, непохитної віри в милосердя Боже та довголіття. 

Нехай Господь Бог пошле Своє благословення і допомогу на всі починання і труди Вашого нелегкого служіння і нехай подасть Він мирну, світлу радість Вашому серцю, щоб благодать Божа незмінно зміцнювала Ваші сили, духовні і тілесні, в служінні, на яке покликав Вас Господь.

Громада та настоятель Парафії святих Жон-Мироносиць

митр. прот. Роман Будзинський

День пам`яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого

28 липня відзначають день пам`яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого та річницю хрещення Київської Русі.

На початку другого тисячоліття Господь послав на Київську землю свого обранця. Ним став князь Володимир Великий, який зіграв важливу роль в історії тоді ще Київської Русі. Завдяки йому ми знайшли віру в Істинного Бога, стали православними християнами. 

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав усім киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро.

У цей святковий День Хрещення Київської Русі бажаємо всім щедрої Божої благодаті, духовної наснаги, міцного здоров’я та довголіття!

 

 

Свята княгиня Ольга

24 липня відзначають пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги. Серед святих княгиня особливо шанована як перша жінка – володарка держави, яка першою від українського народу увійшла в Небесні оселі. Канонізували святу Рівноапостольну княгиню Ольгу у 1547 році.

Майбутня княгиня виховувалась в сім’ї язичників, однак батьки прищепили їй правила чесного й розумного життя, яких дотримувалися самі. В 903 році Ольга стала дружиною молодого князя Ігоря з роду Рюриковичів.

У 948 році князь Ігор обходив свої володіння та збирав данину,розгнівані древляни жорстоко стратили князя. Вбита горем княгиня мусила взяти владу у свої руки.

Літописці часто описують її як вродливу, енергійну, хитру й передусім мудру правительку. Піддані відчували її рішучість і державну розсудливість. Вона здійснила ряд реформ, створила так звані погости для стягування данини, запровадила регламентацію феодальних повинностей.

В 955 році Ольга прийняла Святе Хрещення від Вселенського Патріарха Феофілакта у Візантії.

У хрещенні Ольга отримала ім’я святої Олени. Повернувшись додому, свята Ольга зайнялася поширенням віри Христової серед народу Київської держави. Вона збудувала в Києві церкву в ім’я святителя Миколая, у Вітебську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, започаткувала встановлення придорожніх хрестів, які так і називаються Ольжиними.

Причастившись Святих Божественних Тайн 11 липня 969 року, свята Ольга померла.

Над нею було проведено чин християнського поховання. Про місце поховання в літописах нічого не написано. Відомо лише, що після спорудження рівноапостольним князем Володимиром Десятинної церкви, святі мощі княгині Ольги були урочисто перенесені до неї. Подальша їхня доля невідома.

Подвиг її полягав у тому, що бажала вона бути християнкою з доброї волі.
Степенна книга

ВІРЯНИ УАПЦ ЗА ПОЗАЧЕРГОВИЙ ПОМІСНИЙ СОБОР

МИТРОПОЛИТ МАКАРІЙ МОВЧИТЬ

“Мовчання може бути найтяжчим звинуваченням” (Менандр)

28 вересня 2016 року Божого в нашій Церкві стався особливо небезпечний канонічний злочин. Змовившись між собою, кілька ієрархів УАПЦ вкрали у нашої Церкви та держави пам`ятку архітектури місцевого значення палац (руїни) Червоногородського замку XVII-XIX ст., де знаходиться діючий монастир святих первоверховних апостолів Петра і Павла Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

На даний час ані Предстоятоятель УАПЦ Митрополит Макарій, ані Архірейський Собор УАПЦ  не дали жодної офіційної заяви стосовно назвичайної ситуації, що склалась довкола продажу діючого чоловічого монастиря.

Ми, вірні та духовенство УАПЦ, вимагаємо:

  • негайного скликання позачергового Помісного собору УАПЦ для обрання нового Предстоятеля;
  • покласти край розкраданню церковного майна;
  • очистити УАПЦ від псевдоієрархів;
  • об`єднання усіх православних українців у єдину Помісну Церкву;
  • збереження УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

На цьому нелегкому шляху до нашої спільної та священної мети нехай збереже нас Сам Благий Господь!

Наші прагнення: Проти чого ми боремося:
Збереження Української Автокефальної Православної Церкви, її ідентичності та традицій. Подолання церковної кризи в нашій Церкві, що викликана помилками нового керівництва. Проти негативних тенденцій в житті УАПЦ. Сучасна УАПЦ демонструє усі ознаки маргіналізації. Від неї постійно відходять релігійні громади. Вона втратила свій духовний центр у Києві: кафедральний собор св. ап. Андрія Первозванного. У засобах масової інформації про нашу Церкву згадується переважно у контексті скандальної поведінки її ієрархів. Ані влада, ані громадянське суспільство вже не розглядають УАПЦ в якості третьої гілки Українського Православ’я.
Об’єднання усіх православних українців у єдиній помісній Церкві. Відновлення церковної єдності під егідою Вселенського патріарха та на основі моделі, яка була би прийнятна для усіх учасників об’єднавчого процесу, не принижуючи гідності ієрархів та духовенства УАПЦ.

 

Проти намагань митрополита Макарія та залежних від нього єпископів УАПЦ заблокувати об’єднавчі процеси. Проти намагань перетворити нашу Церкву на «Українську Автокефальну Православну Церкву Московського Патріархату», тобто формально «незалежну» та «українську» церковну структуру, яка, натомість, неофіційно керується з Москви.
Очищення УАПЦ від священнослужителів, які дискредитують Церкву своїм способом життя. Проти намагань вищої церковної влади УАПЦ (Предстоятель, Архієрейський собор) приховати факти зловживань та порушень етичних норм з боку єпископату.
Скликання позачергового Помісного собору УАПЦ для обрання нового Предстоятеля та прийняття стратегічно важливих рішень для життя УАПЦ. Проти намагань Митрополита Макарія та залежних від нього єпископів УАПЦ, ігноруючи масштабну кризу в УАПЦ, заблокувати об’єднавчі процеси і керувати Церквою пожиттєво (а, точніше, до остаточного зникнення УАПЦ).
 

Покласти край розкраданню церковного майна, що ми побачили на прикладі злочинних дій архієпископа Мстислава, який продав  комплекс Червоногородського замку бізнес-структурам.

Проти намагань ієрархів УАПЦ розпоряджатися церковним майном, як своїм власним. Проти злочинців, які, прикриваючись рясою, обкрадають храми та єпархії.

Прес-служба Парафії святих жон-мироносиць УАПЦ

Прийнято рішення не поминати під час Богослужінь керуючого Тернопільською єпархією Митрополита Київського і всієї України Макарія (Малетича)

У зв`язку з останніми тривожними подіями всередині Української Автокефальної Православної Церкви, зокрема в Тернопільській єпархії, було скликано Парафіяльну Раду парафії святих жон-мироносиць, що у селі Почапинці Тернопільської області.

 

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

 

Напередодні свята первоверховних апостолів Петра і Павла в Церкві святих Жон-Мироносиць встановили іконостас

11 липня 2017 року Божого, напередодні свята святих первоверховних апостолів Петра і Павла, в Церкві святих Жон-Мироносиць встановили довгоочікуваний іконостас з двома іконами: Ісуса Христа “Вседержитель” та Пресвятої Богородиці “Благодатне Небо”. 

Того ж дня настоятель Церкви святих Жон-Мироносиць митрофорний протоієрей Роман Будзинський відслужив Божественну Літургію при новому іконостасі.

Щиро вітаємо настоятеля, духовенство та вірян з цією знаменною подією та просимо подячних молитов за іконописця та за кожного, хто долучився до створення цього чудового іконостасу з іконами.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Верховних апостолів Петра і Павла

12 липня віряни відзначають День славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Цього дня закінчується Петрів піст, який встановлений на згадку про святих апостолів, їх служіння та страждання.

Апостол Петро – брат апостола Андрія Первозванного, був звичайним чоловіком і займався рибальством. Він постійно знаходився поряд з Христом, тому про його життя найчастіше можна прочитати на сторінках Євангелія. Згадують його як найвидатнішого учня, найревнішого послідовника. Христос триразово повторив до Петра: «Паси овець Моїх», тим самим наділивши його пасторською владою. Апостол Петро став одним з найсміливіших проповідників Євангелія.

Петро, навіть при гоніннях, не зрікався віри в Христа і своєї проповідницької долі. Його двічі ув’язнювали в темниці та піддавали страшним тортурам. Він побував в різних країнах Сходу і Заходу. Петро помер мученицькою смертю в Римі. Засуджений до хреста, він, згідно церковного передання, попросив розіпнути його вниз головою, вважаючи себе негідним померти, як Господь.

Апостол Павло, на відміну від Петра, був людиною знатною і освіченою. Спочатку він був ревним гонителем християн, всіма силами прагнув припинити поширення християнства.

Все так би і залишилось, але на шляху в Дамаск Павла раптово осіяло світло з неба і він почув голос Христа: «… нащо ти Мене переслідуєш?» (Діян. 9:3–4). Після цього Павло осліп і лише благочестивий Ананій зміг повернути йому зір. Глибоко вражений Павло охрестився і став проповідником. Довгі роки він провів у молитвах та духовних роздумах, осягаючи християнство.

Проповідував апостол в Аравії, Македонії, Греції, всюди засновуючи християнські громади. Послання апостола Павла лягли в основу християнського богослов`я. Понад усе Павло дбав про те, щоб уберегти вчення Христового від спотворень. Повчаючи засновані ним християнські громади слідувати чітким етичним нормам поведінки, він невпинно виправляв їх помилки і давав поради.

Павло був обезголовлений мечем у тому ж році, що і апостол Петро.

До цього дня готуються, як до великого свята: прибирають та прикрашають домівки квітами, вишитими рушниками, господині готують смачні частування з сиру, вся родина з самого ранку збирається до церкви.

О, святі апостоли Петре і Павле, не віддаляйтеся духом від нас, грішних рабів Божих (імена), щоб не розлучилися зовсім від любові Божої, але міцним заступленням вашим нас захистіть, щоб помилував Господь всіх нас молитов ваших ради, щоб винищив же рукописання безмірних гріхів наших, і щоб сподобив з усіма святими блаженного Царства і шлюбу Агнця Свого, Йому ж честь і слава, і подяка і поклоніння навіки віків.