Покрова Пресвятої Богородиці

Величаємо Тебе, Пресвятая  Діво, і шануємо покрову Твою святу, бо Тебе бачив святий Андрій у церкві, як за нас Ти Христу молилася.

Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці йде в глибоку давнину. Сама назва свята пов’язана з назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – головного покривала, або мафорія, який став називатися на Русі «омофором». Серед всіх великих свят Покрова Пресвятої Богородиці шанується українцями особливо. Історія свята бере свій початок у 910 році. У ті часи при імператорі Леву VI Мудрому, та патріарху Макарію, Візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами й Константинополю загрожувала небезпека. 14 жовтня у Царгороді, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, Її пояс і головний покров, святий Андрій Христа ради юродивий а його учень Епіфаній, піднявши очі до неба, побачили, що йде по повітрі Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих. Її супроводжували святий Іоан Хреститель та святий апостол і євангелист Іоан Богослов. Був недільний день і храм був переповнений людьми, які стояли і молилися. Потім Богородиця схилила коліна і слізно молилася за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів – видимих і невидимих.

Святитель Димитрій повідомляє такі подробиці про чудесне явлення: «Коли святий Андрій та Епіфаній споглядали це чудове видіння, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Своє Боговидне і Пречисте лице. Закінчивши молитву, Вона підійшла до престолу і там молилася за народ, який стояв. Після закінчення молитви, зняла з Себе велике і страшне покривало, що блищало як блискавка, яке носила на Пречистій Своїй голові, і, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, простягнула над усім народом, який стояв. Дивні ці мужі довгий час дивилися на це простягнуте над народом покривало і на славу Господню, що блищала, як блискавка; і, доки була там Пресвята Богородиця, видно було і покривало. Після ж Її відходу і воно стало невидимим. Але, узявши його з собою, Вона залишила благодать тим, хто був там. Святий Андрій довго стояв і спостерігав за дивним баченням, потім запитав свого учня: «Чи бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?» Епіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся»».

Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Українцям здавна була притаманна особлива любов, шанування і благоговіння перед святою Богородицею. Саме з покровом і заступництвом Богородиці всі ми пов’язуємо усі свої надії. І дивним є те, що це явлення Божої Матері було сприйняте і святкувалося не грецьким народом, не у Візантії, а на Русі.

Для українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш шанованим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю Заступницею і Покровительницею. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Також і Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в часи Другої Світової Війни на землях Західної України, як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації рідних земель, особливо шанувала це свято.

А також в новітній історії України 14 жовтня проголошене  указом Президента «День захисника України» з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Очевидно, що сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці – це свято не тільки релігійне, але й народне і національне.

Будемо дякувати Пречистій і Преблагословенній Богородиці Марії за Її молитовний покров, за Її молитовне піклування про нас і будемо з глибини душі і серця взивати до Неї словами з акафіста: «Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним твоїм омофором».

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

 

Собор Елладської церкви визнав ПЦУ

Сьогодні, 12 жовтня, відбулось те, на що всі чекали вже кілька місяців. За повідомленням Romfea, Собор ієрархії Елладської церкви оголосив про визнання ПЦУ. Тобто, фактично собор підтримав позицію архієпископа Афінського Ієроніма, привілей якого прийняти остаточне рішення з українського питання було підтверджено Священним Синодом ЕПЦ, проведеним наприкінці серпня. Попри всі сумніви, це нарешті столось.

За інформацією кореспондентів ТСН, в стінах Елладського церковного “парламенту” відбулась дуже палка дискусія, декілька членів Собору висловились за відтермінування рішення або перенесення на Всеправославну нараду. Але, як бачимо, переважна більшість членів Собору не пристала до таких промосковських вимог. За традицією, після цього відбувається поминання предстоятеля ПЦУ на літургії. Наразі очікуємо офіційного оголошення резюлюції. Це без перебільшення визначна та вирішальна подія, яка покладе початок поступовому визнанню ПЦУ іншими помісними церквами.

Джерело Cerkvarium

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

Щорічно 27 вересня християни святкують Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Зазвичай в народі кажуть що «Хто не постить на Воздвиження Хреста Христового, на того сім гріхів зійдуть!». Віряни шанобливо тримаються посту тому, що це величне свято – символ спокутування і доказ всеперемагаючої Любові Бога, через яку Спаситель віддав себе на розп’яття за кожну душу, яка хоче спастися. В цей день ми вклоняємося не хресту, а образу, суті спасіння роду людського.

Історія свята сягає сивої давнини. За часів правління Констянтина Великого, першого імператора, який припинив гоніння на християн, був знайдений Хрест Господній. Імператор доручив пошуки своїй матері. Цариця Єлена з усією відданістю шукала в Єрусалимі справжній Хрест Господній.

На місці великого ідольського капища Єлена віднайшла три хрести та дощечку з написом «Ісус Назарянин, Цар Юдейський», зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа.

Для того, щоб дізнатися на якому з трьох хрестів був розіп’ятий Спаситель, стали по черзі підносити хрести до однієї важкохворої жінки. Коли до нещасної приклали третій хрест, вона зцілилася.

Побачивши чудо, всі переконалися, що знайдено Животворящий Хрест. Тисячі християн прийшли вклонитися Святому Хресту. Вони просили підняти святиню, щоб усі могли хоча б здалеку благоговійно споглядати її, віддаючи шану. Тоді почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, повторюючи: «Господи, помилуй», – вклонявся Хресту Спасителя.

Вітаємо всіх вірян зі святом Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Сьогоднішнє свято є символом нашого Спасіння і нагадує про Божу любов до нас.

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

 

Різдво Пресвятої Богородиці

Сьогодні велике свято. Різдво Пресвятої Богородиці є дванадесятим святом і першим з-поміж свят у новому церковному році, адже церковний індикт розпочинається із 14 вересня за новим стилем. Тому це є перше свято, яке відкриває для нас великі дванадесяті свята річного кола. Про нього каже нам святитель Андрій Критський: «Це свято є початком звершення обітниць Божих, а втілення Сина Божого від сьогодні народженої Діви Марії є закінченням цих обітниць».

Свято це дійшло до нас з ІV століття, коли рівноапостольна імператриця Олена за свій кошт зводить Храм Різдва Божої Матері на Святій землі. Відомості про це свято можемо знайти в працях  Святого Епіфанія, який говорить: «Марія чи Маріям – означає Володарка і надія, бо Вона мала народити Господа, який є сподівання народів». «Марія, ставши Матір’ю Творця, — говорить святий Дамаскін, — дійсно стала володаркою всіх народів».

Люди довго очікували прихід Месії. Для цього процесу людство пройшло великий ряд очищень та освячень. Через патріархів, пророків та святих Старого Завіту готувалась довгоочікувана зустріч. Вінцем її стало народження Марії взірець чистоти та досконалості, вмістилище Божого Слова. В сьогоднішній день відбулось розрішення непліддя не тільки Йоакима та Анни, а також цілого людського роду. Всі ці радості нинішнього свята підкріплює наслідок народження Марії, бо Пресвята Діва до тепер діє і демонструє Свою опіку над усіма нами. Для нас батьків є зрозумілою радість з народження дитини. Скільки то різних переживань ми відчуваємо, коли чуємо вістку про народження очікуваної дитини. Тож наскільки більше ми маємо радіти в цей день, бо від Неї народився Спаситель світу, Сонце Правди, який звільнив всіх нас від гріха та від диявольського рабства.

Народившись від праведних Йоакима і Анни – Марія отримала освячення ще в лоні своєї матері, Її готували до великої місії, що була призначена для Неї. Всіх завжди цікавило запитання чи не могла Діва Марія розтратити отриману благодать? Бувши у всьому до нас подібною Вона зуміла зберегти чистоту і дівицтво, а Свята Церква за це оспівує як «Чеснішу від херувимів і славнішу від серафимів». Один із високих церковних ієрархів роздумуючи про свято Різдва Богородиці пише: «Я менше дивуюся Її чудесному народженню, а ніж Її життю». «Бо від самих пелен до славного Успіння, Вона не заплямилась жодним людським пороком чи слабістю». Справді цікавим є не тільки народження Пресвятої Богородиці, але рівно ж і Її земне життя. Які засоби використовувала Діва Марія для цього? Від своїх малих років Вона в Єрусалимському храмі вчилась цього подвигу в молитві та розважаннях. Ні на мить не піддаючись спокусам, в глибині тишини найбільшої святині, Марія набиралась духовного досвіду, відокремлюючи своє юне серце від суєти світу, задоволення та розкоші. Цим Вона стає для більшості з нас тим яскравим прикладом, який потрібно нам наслідувати. Один афонський подвижник, старець Силуан на молитві запитав Господа: «..невже Божа Мати ні разу не згрішила?». Йому, як людині яка не один раз отримувала одкровення від Бога, Святим Духом було дано відповідь в душі: «Божа Матір ніколи не згрішила навіть думкою». Безгрішні помилки в Неї,як в людини були, для прикладу Вона не могла знати де знаходиться малий Ісус, коли вони з Йосипом повертались до дому, вони думали, що йде за ними разом з родичами, але це помилка, а не гріх.

Сьогодні в свято Різдва Божої Матері візьмімо собі приклад з Пресвятої Богородиці. Молячись Богові та очікуючи, що вислухана буде наша молитва. В молитвах невтомно будемо благати Її, щоб вона навчила нас такій же відданості Волі Божій та смиренню, будемо просити її заступництва, і щоб Вона нас освітила світлом Сина Свого.

Пресвятая Богородиця спаси нас!

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

 

 

Свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці!

Сьогодні у свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці, у храмі святих  Жінок Мироносиць, було звершено найбільшу службу, найбільше Таїнство яке Господь дарував нам на землі – святу Божественну Літургію. Вірні парафії у покорі сердець та зі смиренням приступали сьогодні у молитвах до святої Плащаниці Пресвятої Богородиці, яка було винесена напередодні свята на Всенічному Бдінні.
 
В цей день особливо хочеться привітати дитя Боже – Наталію Будзинську, яка сьогодні вперше сподобилась прийняти Таїнство Святої Сповіді. Нехай Всемилостивий Господь обдаровує рясними дарами Своєї Благодаті Наталю, а також і всіх хто сьогодні приступив до Таїнств Сповіді та Євхаристії.
 
Після Божественної Літургії, за давнім звичаєм українського народу,  було освячено зілля, яке вірні принесли у цей день.
 
Сьогодні також діти отримали благословення на навчання на наступний навчальний рік і від настоятеля парафії, протоієрея Романа Будзинського, отримали подарунки.
 
Нехай молитва яку ми всі сьогодні возносили у нашому храмі буде прийнята Господом Богом і за заступництвом Пресвятої Богородиці ми сподобимось Божої милості та спасіннянаших душ. 
 
Нагадаємо, що прийти приклонитись до святої Плащаниці можна буде впродовж усього дня, до вечірнього Богослужіння.
 
Пресвятая Богородице, спати нас!
 
Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти!

За свого земного життя, Пречиста Діва Марія не один раз страждала та переживала труднощі земного життя. Серце людське у всій повноті не зможе осягнути того всього болю, тієї печалі, того страждання яке Вона перетерпіла коли убивали Її сина, нашого Спасителя і Бога. Але і в тому є Божа премудрість – на Богородиці збулись слова праведного Симеона Богоприїмця: «і Тобі Самій душу пройме меч» (Лк. 2:35). У своїх страждання Пресвята Діва Марія підтвердила до нас Свою безмежну любов, християнську любов, і стала для усіх нас прикладом та таслідуванням якими ми повинні бути християнами.

Впродовж усього земного нашого життя Пресвята Богородиця не покидає нас, а розкривши омофор Своєї благодаті охороняє нас і боронить нас від життєвих напастей. Попри те, що Вона наша покровителька, Вона для нас ще й дороговказ та наставниця, адже Своїм прикладом незламності перед скорботами, які Вона пронесла голгофською дорогою, Вона показує усім нам як ми повинні ставитись до своїх тернистих доріг. З любов’ю, з надією, що Син Божий допоможе, з радістю, що Господь вибрав саме ту людину для певної місії в житті, з смиренням та сокрушенністю наших сердець.

До останнього Свого подиху Вона жила Господом Богом. Все Її життя було сповнене бажання знову побачити Свого Сина Ісуса Христа і знову з’єднатись із ним у Райських блаженствах. Ми, благочестиві християни, теж уподібнюємось у своїй вірі та бажанню жити із Господом Діві Марії. І за Її чесним заступництвом саме так і є – наша віра, бажання услужити Господу дають нам можливість спасти свої душі і наче срібло у вогні – виплавити з наших сердець всяку неправду і зробити його чистим та світлим перед Богом.

Владичиця Богородиця є також покровителькою та заступницею і наших українських матерів. Багато із них, як і Мати Божа, втратили своїх синів на війні, і Вона розуміє їх біль, їх страждання і всяко допомогає їм перенести ті втрати. Під покровом Богородиці, за Її святими молитвами усі ми віримо і чекаємо того дня коли ми зранку прокинемось і нам скажуть благу вість, що закінчилась війна. І сьогодні, біля цієї святої плащаниці Матері Божої просімо Її про мир, який так нам потрібен. Живімо надією, що Діва Марія ніколи нас не покине, а й надалі опікуватиметься нами, як любляча наша мати.

Пам’ятаймо, що Богородиця є і нашою з вами матірю, адже стоячи під хрестом Свого помираючого Сина, вона духовно усиновила усіх нас і згромаджує усіх нас у єдину сімю Її Сина. Наближуймось до Неї якомога ближче, відчуваймо у своєму житті Її заступництво, відкриваймо свої серця для Неї і Вона стане у нашому житті світлом, яке осінить наш шлях до спасіння. Молімось до Неї і просімо щоб наше життя було наповнене Її святістю, щоб було наповнене такою ж добротою яка була у Неї, таким же смирення та вірою які у Своєму серці мала Пресвята Діва Марія.

«Радуйся, обрадувана, в успінні Твоєму нас не залишаєш Ти».

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Вітаємо зі святом Преображення Господнього!

19 серпня за новим стилем (6 серпня за старим) Свята Православна Церква святкує День Преображення Господнього. Це свято встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор.

Як описує Євангеліє, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів – Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: “Петро та приявні з ним були зморені сном”. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений яскравим сяйвом: обличчя Його сяяло,  як сонце, одяг зробився білішим від снігу і блищав, як світло. Поруч з Ним стояли два найшанованіші старозавітні пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід.

Далі Євангеліє оповідає про те, що співрозмовників осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: “Це – Син Мій улюблений, Його слухайте”. Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте, не бійтеся”. Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді.

Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум. Христос наказав нікому не розповідати про те, що вони бачили, – до тих пір, поки Він не воскресне з мертвих.

Що стосується хронології встановлення свята, то в історичній літургіці існують версії про його надзвичайно давнє походження: “З 900 року його святкують у Візантії як… Преображення Спасителя”. Однак, більш імовірно, що свято було встановлене в IV столітті: у цей час рівноапостольна Олена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Святій Землі місцевим святкуванням. Лише з V століття святкування було поширеним на християнському Сході.

Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність їх – за натхненням, проводом і участю Божого Святого духа – духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити всю повноту того Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не спіткнулися й не похитнутися у вірі в часі різних випробувань та неочікуваних змін обставин і ситуацій.

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

Духовенство та віряни Православної Церкви України зустріли чудотворні святині з Константинополя

Напередодні святкування 1031-ї річниці хрещення Руси-України у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир делегація від материнської Церкви Константинополя привезла великі християнські святині: частинку Древа Хреста Господнього, на якому було розп’ято Господа Ісуса Христа; мощі святого апостола Андрія Першозваного, який за церковним Переданням проповідував на просторах України та освячену воду з Влахерненської Церкви Богородиці.

Чудотворні святині зустрів Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом з єпископатом, духовенством та вірянами.

Предстоятель Православної Церкви України очолив молебень перед мощами та разом з духовенством і вірянами помолився до Господа нашого Ісуса Христа, щоб Він дарував нам усе потрібне для спасіння й життя вічного.

Після молебню Предстоятель помісної Української Православної Церкви у співслужінні єпископату звершив у соборі Всенічне бдіння.

Довідка

• Частинка Древа Хреста Господнього – це фрагмент Животворчого Хреста на якому було розіп’ято Господа нашого Ісуса Христа. Хрест Господній вшановується тому, що на ньому були очищені гріхи всього людства і через Воскресіння із мертвих розіп’ятий на Хресті Спаситель подолав смерть. Животворчим Хрест називається через дарування життя вічного після хресної смерті Ісуса Христа, а також через чудеса, що сталися при Його віднайдені.

• Мощі святого апостола Андрія Першозваного перебували у місті Патри (Греція) до 357 року, коли за наказом імператора Костянтина ІІ (337-261), сина Костянтина Великого, були перенесені до Константинополя. 30-го березня вони були покладені у престіл храму Святих Апостолів.

• Храм Богородиці у Влахерні, звідки була привезена освячена вода, збудований імператрицею Пульхерією в період 450 – 453 рр. У 1434 році, незадовго до падіння Константинополя, храм повністю згорів. Збереглося, однак, джерело у храмі. До 1867 року земля, де було джерело, належала туркам. Проте її вдалося викупити православним грекам, й над цим місцем була побудована нова церква. Тип зображення Богородиці Влахернської відомий у всьому християнському світі. На ньому Богородиця постає в повний зріст. Вона звернена ликом до нас і молитовно тримає руки догори. На грудях у Богородиці медальйон, де зображений Христос, Який подає благословення.

Джерело Православна Церква України

5 років з дня упокоєння Митрополита Володимира (Сабодана)

Сьогодні виповнюється 5 років з дня упокоєння Митрополита Володимира (Сабодана). Його Блаженство був прихильником єдності Української Церкви і зробив важливі кроки для її досягнення.

За життя йому не вдалося побачити втілення свого прагнення, однак 15 грудня мрія Блаженнійшого владики стала реальністю — постала об‘єднана Православна Церква України, яка отримала Томос про автокефалію від Константинопольської Церкви-Матері.

Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу Митрополита Володимира в оселях праведних.

Прес-служба Парафії Жон-Мироносиць

Благодать Моя нехай буде з цією іконою

Ще одна ікона Божої Матері засіяла благодаттю у нашому краї – це список Тернопільської ікони Божої Матері, яка була написана із благословіння настоятеля храму святих Жінок Мироносиць с. Почапинець, митрофорного протоієрея Романа (Будзинського).

30 червня 2019 року Божого, Високопреосвященніший архієпископ Тихон (Петранюк) керуючий Тернопільською та Бучацькою Єпархіями Православної Церкви України (Української Православної Церкви) звершив освячення ікони Богородиці в Кафедральному Соборі Різдва Христового м. Тернополя і благословив возносити непрестанну молитву за храм у якому буде зберігатись ікона, за паству яка молитиметься перед нею, за Державу нашу Україну, за довгоочікуваний мир на українських землях, за весь християнський світ, щоб Господь і Пресвята Богородиця вислуховували молитви і посилали Свої багаті благодійства.

У храмі святих Жінок Мироносиць с.Почапинці Тернопільсько-Бучацької Єпархії Православної Церкви України (Української Православної Церкви) куди було урочисто перенесено ікону Пресвятої Діви в чудотворній іконі цього ж вечора відбулось вечірнє богослужіння де вознесли молитву за спасіння усіх християн. Люди мали можливість приклонитись до освяченої ікони, попросити милості, щедрот та заступництва у Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. Після вечірнього богослужіння настоятель храму звершив єлеопомазування, щоб Господь дарував зцілення та прощення гріхів та провин.

Чи є на світі більша потіха для людей ніж Божа Мати?  Мабуть немає і не буде такого скарбу для нас, як Пресвята Владичиця. Усі ми Нею утішаємось, усі ми Нею возносимось у благодатті Духа Святого, адже Вона у часі наших бід та печалей охороняє нас; у наших упадках і прогріхах Вона вимолює у Господа прощення для нас та спасіння наших душ. Вона наша ласкава Мати, яка пролила сльози за нас стоячи під Хрестом – не осуджуючи за те, що своїми гріхами ранимо Її Сина, а навпаки змилосерджувалась над нами, давала і дає нам можливість прийняти із покаянням Бога і в любові відчути свою приналежність до Нього. «Це Мати твоя», – сказав Господь вмираючи на хресті. Це Мати твоя, закликає Свята Церква – люби Її, бережи Її, молись Їй, адже Вона, як ніхто інший може обдарувати нас любов’ю та чистотою серця.

Не було такого часу щоб Пресвята Богородиця не являлась джерелом зцілень та Божої благодаті. «Благодать Моя нехай буде з цією іконою…» – сказала Богородиця святому євангелисту Луці, який написав святу Богоматір з младенцем Ісусом. Та більше того – благословення Пресвятої Богородиці перебуває не тільки з тою іконою, а й у багатьох куточках землі, зокрема і у нашому краї, де ось уже більше трьох століть ми бачимо славні чудеса біля Тернопільської ікони Божої Матері явлені.

Взираючи на Її лик, на любов, яка відчувається коли віддаєш себе молитві біля цієї ікони, – Її доброта, милосердя, щирість та ласкавість переходить у людські душі та людські серця, і Господь, через Святу Богородицю, приходить до нас і поселяється в нас щоб зерно, яке Він посіяв на землі будучи людиною, принесло гідні плоди на спасіння нашої душі та на спасіння ближніх.

Під покровом Владичиці нашої Богородиці, уповаючи на Її велику милість до нас, пройшов іще один день коли всі ми, возносячи Їй подяку та похвалу, збагатилися духовними скарбами та прийняли у свої серця Господа Бога. Нехай ніколи не згасає наша любов до Богородиці, ніколи не перестаємо надіятись на Неї та прикликати Її на поміч; нехай ніколи не перестаємо величати Пресвяту Діву, адже всі ми Її діти, а Вона наша небесна, ласкава Мати.

«Діво не осквернена голубко, мати нашого краю, не зневаж молитов грішних рабів Твоїх, що прийшли припасти до Твоєї ікони і випросити у Тебе милості та заступництва. Прийми їх, Богородице, як запашне кадило перед Твоїм величчям і сподоби нас із чистим серцем та не оскверненою душею співати Тобі: радуйся Владичице Богородице, заступнице і покровителько міста Тернополя». (Сідальний празника)

Прес-служба Тернопільської єпархії ПЦУ