Свято Радониці: день поминання всіх померлих…

На дев’ятий день після світлого Христового Воскресіння православні християни святкують день Радониці. В народі свято називають по-різному – Радониця, Проводи, Гробки. Існує версія, що назва свята походить від слів «радість», «рід» чи «спорідненість».

Щорічно в цей день православні вшановують померлих людей і ходять на кладовище, приносячи з собою поминальний сніданок. У день Радониці ні в якому разі не можна плакати за померлим. Навпаки, слід радіти з того, що всі хто нас покинув, були разом з нами.

Люди з покоління в покоління дотримуються традицій і прикмет, пов’язаних зі святом Радониці:

  • Коли людина приходить на цвинтар для поминання померлих, їй потрібно взяти з собою яйце, яке слід розбити об хрест, а очищення розкидати по землі. Яйце необхідно віддати бідним.
  • У день Радониці на стіл ставилять додаткові тарілки, які лишають порожніми. Раніше люди вірили, що вони послужать для померлих сніданком, обідом і вечерею.

Радониця – чудове свято. Воно дає нам можливість не забувати про рідних, близьких та друзів. Молитви живих за душі померлих в цей день демонструють те, що померлі будуть завжди залишатися з нами – в наших серцях.

 

Великоднє привітання керуючого Карпатською і Тернопільською єпархіями УАПЦ єпископ Віктора (Бедь)

З нагоди світлого і радісного свята Воскресіння Христового Преосвященніший Віктор (Бедь), єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською і Тернопільською єпархіями УАПЦ, голова Комісії з духовності, освіти та катехізації УАПЦ, ректор Карпатського університету імені Августина Волошина та Української богословської академії надіслав вітання духовенству та вірянам Парафії святих Жон-Мироносиць.

Урочисте богослужіння у свято Воскресіння Христового!

Над усією Україною лунають радісні великодні дзвони, що славлять свято Воскресіння Христового!

У цей світлий день в Церкві Святих Жон-Мироносиць Тернопільської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви відбулось урочисте богослужіння та святкова трапеза.

Великоднє богослужіння очолив митрофорний протоієрей, настоятель церкви Святих Жон-Мироносиць Роман Будзинський у співслужінні з ієреєм Миколою Данильчаком. До святкувань долучилися духовенство, студенти духовних шкіл, гості, голова та представники Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія .

Під час урочистого богослужіння поминались імена та слова Великодніх послань православних ієрархів – Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя – Нового Риму, Вселенського Патріарха, Блаженнішого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, та правлячого архієрея Тернопільської єпархії УАПЦ єпископа Віктора (Бедь).

За святковим богослужінням, згідно православної церковної традиції, було освячено артос, паски та дари у великодніх кошиках.

Більше фото

 

Зі святом Воскресіння Христового!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Прийміть щирі вітання з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння!

У житті кожного християнина Великдень — свято особливо шановане та величне. Ця подія об’єднує усіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. І ми щиро віримо в те, що ця єдність, заснована на одвічних християнських цінностях, буде і надалі згуртовувати український народ у нелегкі часи випробувань. Чудо Воскресіння Христового нагадує про духовне відродження, яке так необхідне усім нам, і, сьогодні, ми  відкриваємо Богові свої душі, просимо наповнити їх духовною силою і надією.

Вітаємо Вас та Ваші родини зі світлим і радісним Воскресінням Христовим! Нехай у ваших серцях завжди царює радість і душевний спокій! Нехай до кожної оселі прийде здоров’я, щастя, добробут, а чудо Воскресіння Христового надихає на благі вчинки і помисли. Всіх земних благ!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

 

Розклад богослужіння у свято Воскресіння Христового

У ніч на неділю 15-16 квітня відзначатимуть світле і добре свято Христового Воскресіння – “Свято свят і торжество торжеств”. Воскресіння Ісуса Христа з мертвих – подія, яка є реальністю та символом перемоги добра над злом, світла над темрявою, життя над смертю!

Урочисте богослужіння і освячення пасхальної трапези в Церкві Святих Жон-Мироносиць Тернопільської єпархії УАПЦ розпочнеться 16 квітня о 08:00 ранку.

Страсна п’ятниця

Сьогодні відзначають Велику, або Страсну п’ятницю — найскорботніший день року, коли Церква згадує про страждання Ісуса Христа на хресті за людський рід.

Страсна п’ятниця, також Велика, або Свята — згідно з християнським віровченням — день розп’яття Христа. Для віруючих це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня, за два дні перед Великоднем. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа на хресті, зняття Його з хреста та поховання.

Розп’яття на хресті було найганебнішою стратою. Такою смертю страчували розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів. Окрім нестерпних болів у всіх частинах тіла і страждань, розп’ятий відчував страшну спрагу.

Коли все було приготовлено, воїни розіп’яли Ісуса Христа. Коли ж розпинали Його, Він молився за Своїх мучителів. Під час страждань Спасителя на Голгофі сталося знамення. З тієї години, як Спаситель був розп’ятий, сонце затьмарилося і настала темрява всією землею, і тривала до самої смерті Спасителя.

У Велику п’ятницю Божественна літургія не правиться, натомість читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці. Ввечері у Велику п’ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці.

Велика П’ятниця — день суворого посту. Існує традиція не їсти у Велику п’ятницю до закінчення чину виносу плащаниці, а потім вживати лише хліб та воду.

Великоднє послання Варфоломія, Милістю Божою Архієпископа Константинопольського, Нового Риму і Вселенського Патріарха

Возлюблені у Господі боголюбиві браття та чада у Воскреслому Господі,

“У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ” (Ін. 16:33), стверджує Господь, що Сам переміг смертю смерть поколінь людей. Христос воскрес ! – виголошуємо до всіх ближніх і далеких від цієї Святої кошари, що переживає Хреста і печалі в світі, але і з двору Воскресіння, з цього куточку землі, з града Константина, звідки заявляють, що “життя управляє”, розчиняючи всіх видів розпаду і смерті.

Господь часто попереджав Своїх учнів, під час Його тілесного перебування на землі, про їхні страждання із-за Його хресну жертву на Страшній Голгофі, і також у зв’язку з їхньої діяльності і їхньої місії в цьому світі, та не тільки їх самих, але й всіх, що вірують у Христа. З характеристичною деталь: “ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде… так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше” (Ін. 16:20-22).

Цю неземну радість воскресіння вперше відчули жінки мироносиці, що рано вранці прийшли до Його живоносного гробу, від одного лиш слова Господнього: “Радуйтеся!” (Мт. 28:9). Переживаючи цю ж саму радість воскресіння, Матір Церква Константинополя проголошує сьогодні велемовно: “Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім!” (Пс. 117:24). Останній ворог – смерть, печаль, проблеми, погіршення, скорботи, жалоби – позбавлені та знищені переможцем, Боголюдиною Христом.

Ми живемо, проте, в світі, в якому через засоби комунікації передають безперервно неприємну інформацію про терористичні атаки, про війни, про руйнування природних явищ, про проблеми із-за релігійного фанатизму, про голод, про проблеми біженців, про невиліковні хвороби, про бідність, про психологічне пригнічення, про відсутність безпеки та про інші супутні небажані ситуації.

В присутності цього щоденного “хреста”, якого люди несуть з “голосінням”, приходить наша Мати, Свята Православна Церква, щоб нам сповістити, що потрібно нам бути радісними, тому що наш начальник Христос є переможцем, є носієм радості, що просвічує все.

Наша радість лежить в упевненості в перемозі Христа. У нас є абсолютна впевненість в тому, що Благий є переможцем, тому що Христос прийшов у світ, “і вийшов Він щоб перемогти” (див. Одкров. 6:2). Світ, в якому ми будемо жити вічно є Христос – світло, істина, життя, радість, мир.

Мати, Свята Велика Христова Церква, не дивлячись на щоденних хрестів і негараздів, живе виключно подією радості. Тому вона переживає Царство Боже в цьому житті і починаючи від цього життя. З цього святого центра Православ’я, з лона мученицького Фанара, проголошуємо “в цій світлоносній ночі”, що наслідок і кінець хреста і печалі, та заспокоєння кожної людської болі і кожного важкого випробування, є Господнє твердження: “Не залишу вас сиротами” (Ін. 14:18-19). “Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку” (Мт. 28:20). Це послання повинні почути всі; повинна почути його сучасна людина і відректися від себе щоб побачити Христа, що об’єднується з нею. Так, щоб побачила Його поруч з нею. І побачить вона Його тільки якщо почує і втілиіть слово Його в своїм житті.

Це послання перемоги життя над смертю, перемоги світла тихого пасхальної лампади над темрявою нестійкості і розрішення прикрощів та проблем через невечірнього Світла Воскресіння, благовіствує Вселенський Патріархат всьому світу і запрошує всіх людей, щоб його втілити в житті. Закликає їх встати з вірою і надією перед воскреслим Христом, перед таємницею життя; закликає їх вірити Тому, що володіє кермом всього творіння – Воскреслому Господу, Господа радості і веселощів.

Христос воскрес, браття і чада! Ця благодать і безмежна милість Господа нашого, що володіє життям і панує над смертю нехай буде з усіма Вами.

Фанар, Свята Пасха 2017р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.

Богослужіння у день свята Входу Господнього в Єрусалим

Ось і ми завершуємо  піст святої Чотиридесятниці одним із дванадесятих свят Входу Господнього в Єрусалим.  Бо цього дня Ісус Христос урочисто в’їхав до святого міста і люди вітали Його стелячи на землю власний одяг та пальмові гілки.

Вся подія свята Входу Господнього в Єрусалим сповнена невимовною радістю з одного боку і туманним передчуттям скорих терпінь Христових з іншого. В описах всіх євангелістів ми бачимо, що радість людей, які зустрічали Спасителя перед воротами міста, була величезною і до нестриманості великою. Вони віддавали Сину Людському велику честь і хвалу, яка виходила з їх доброї волі і не була вимушеною обставинами.

Перед Спасителем йшла звістка поміж людей, що напередодні Він воскресив Лазаря, який чотири дні вже лежав у гробі – і всі розуміли, що це чудо велике, бо такого раніше ніколи ніхто із людей не чинив. Проте Христос не поділяв радості людської, Він не радів і не був сповнений втіхи за людей, які прославляли Його. Бо Він знав, що вони непостійні у своїх почуттях, що не мають вони справжньої віри в Нього і в Його майбутнє Царство Слави.

Під час Богослужіння віруючі тримають в руках перші весняні квіти та гілки дерев, а духовенство читає спеціальну молитву, якою закликає на них Боже Благословення. Цілий рослинний світ одержує це благословення й, пробуджуючись після зимової сплячки, прославляє могутність і велич Господа зеленню дерев та красою квітів.

Одночасно Вхід Господній в Єрусалим, розпочинає суворий піст Страсного тижня. Де віруючі будуть співпереживати з Сином Божим останні дні земного життя.