Свято Миколая

Сьогодні, напередодні великого свята, Святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мирлікійського, до дитячого садочка у селі Почапинці завітав Миколай із подарунками.

Діти з нетерпінням очікували гостя і готувались до його приходу. Напередодні вони писали листи святому та малювали малюнки, які подарували йому на саме свято.

Із добром в очах та любов’ю у серцію малеча подарувала гостям заходу незабутніх емоцій та хорошого настрою.

Та на цьому свято не закінчилось. Увечері діти та батьки знову збираються та вже у храмі, де спільно прославляли Господа Бога, святителя Миколая і молилися за спасіння душ та мир у нашій Державі Україні.

На кінець богослужіння, дітки отримали щедрі дарунки від настоятеля храму, отця Романа Будзинського.

Прес-служба парафії святих Жон-Мироносиць

ЦАР САТАНІЄ – СИМЕОНА ТА ОЛЕКСАНДРА ЗАБОРОНИЛИ У СЛУЖІННІ!

За повідомленням Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ Московського Патріархату сьогодні, 17 грудня 2018 року, в Києво-Печерській Лаврі відбулося позачергового засідання Синоду УПЦ МП.

Секретар Священного Синоду, керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) прокоментував рішення Синоду УПЦ МП:

«Позачергове засідання Священного Синоду УПЦ було викликано подією, яка вже протягом багатьох місяців турбує наше українське суспільство, маю на увазі собор, який названо «об’єднавчим». Тому Священний Синод дав оцінку цьому зібранню.

По-перше, Синод заявив про те, що на цьому соборі було об’єднано дві неканонічні структури — т.н. «Українська автокефальна православна церква» і «УПЦ Київського патріархату». Тобто це об’єднання двох розкольницьких течій, тому для УПЦ рішення цього зібрання не має ніякого значення. Як і раніше, в Україні є лише одна канонічна Церква — це Українська Православна Церква, яку очолює Блаженніший Митрополит Онуфрій, і це визнають всі Помісні Православні Церкви.

По-друге, Священний Синод вимушений був прийняти рішення відносно двох наших архієреїв, які, не зважаючи на рішення Архієрейського Собору і Священного Синоду УПЦ, все ж таки взяли участь у зібранні 15 грудня цього року. Тому Священний Синод звільнив із керування єпархією та заборонив у священнослужінні митрополита Вінницького і Барського Симеона, а також заборонив у священнослужінні та зняв із посади вікарного єпископа Київської Митрополії митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра. Також були прийняті відповідні рішення стосовно тих священиків і дияконів, які брали участь у соборі 15 грудня” – сказав митрополит Антоній.

Коментар щодо сьогоднішнього рішення Синоду УПЦ надав також Митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский Олександр (Драбинко):

“(Переклад подається в російськомовному варіанті задля зрозумілості змісту не лише україномовними читачами сторінки).

Ваше Преосвященство, митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский, возлюбленный в Духе Святом брат и сослужитель нашей Мерности, господин Александр! Да будут Вашему Преосвященству благодать и мир от Бога!

После того как Вы, Ваше Преосвященство, обратились к нашей Мерности и изложили свое дело нам, милостью Божией Архиепископу Константинополя-Нового Рима и Вселенскому Патриарху, как не только тому, кто благодаря попечению Церкви имеет непререкаемую обязанность судить о церковных делах, где бы они ни происходили, и давать им окончательное решение, но и как Вашему отцу и владыке, поскольку Ваша епархия, которая в давнее время подпала под другую церковную юрисдикцию, была восстановлена благодаря отзыву и отмене Грамоты, изданной нашим приснопамятным предшественником Дионисием IV, и теперь относится к Великой Константинопольской Христовой Церкви и признается ее истинной дочерью, мы пришли к решению посредством этой Патриаршей Грамоты принять Вас в юрисдикцию нашего Святейшего Апостольского и Патриаршего Вселенского Престола вместе с Вашим непорочным клиром и благочестивым народом, освобождая от всякой ответственности, или обвинения, или любого другого прещения, налагаемого на Вас каким бы то ни было церковным органом, и полностью принимая все, что Вы делали как епископ и пастырь.

С отеческой молитвой мы преподаем Вам свое Патриаршее благословение, братски лобызаем и от всей души призываем на Вас благодать и милость в Троице покланяемого Бога, Которому слава и держава во веки.

14 декабря 2018 года.
Ваш возлюбленный во Христе брат, Архиепископ Константинополя Варфоломей” .

Прес-служба Парафії святих Жон-Мироносиць

 

 

Вітаємо родину з новим життям яке прийшло в цей світ!

Цими днями поповнилася родина духівника Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія та настоятеля Храму Святих Жон-Мироносиць села Почапинці Тернопільської області Української Автокефальної Православної Церкви – митрофорного протоієрея Романа Будзинського.

14 грудня в сімї Будзинських народилась друга дівчинка. Вітаємо молодих батьків о.Романа і Валентину, а також їхню вже старшу донечку Наталочку, дідусів і бабусь – з новим життям яке прийшло в цей світ!
Хай росте Ваша маленька донька, сестричка та онука – на радість своїм близьким!

Від імені духовенства та парафіян храму святих Жінок Мироносиць, щиросердечно вітаємо настоятеля храму всечесного отця Романа та його дружину Валентину із народженням довгоочікуваної доньки!

Нехай Всемилостивий Господь дарує немовляті міцне здоров’я, щасливу долю, благе земне життя. Ангел Хранитель нехай супроводжує впродовж усього життєвого шляху, Богородиця покриває Своїм омофором, а Господь Бог благословляє на многії і благії літа!

Парафія святих Жон-Мироносиць

Митрополиту Епіфанію випала честь на початку січня отримати довгоочікуваний Томос від Вселенського Патріарха

Президент Петро Порошенко представив новообраного предстоятеля Української Помісної Православної Церкви Митрополита Київського та всієї України Епіфанія та повідомив, що на початку січня 2019 року у Стамбулі новообраний Предстоятель отримає Томос від Вселенського Патріарха Варфоломія.

Глава держави зауважив, що створена Церква потребує певного часу на становлення, мирне розширення і зміцнення. «Дозвольте зараз представити вам її новообраного Предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випаде почесна місія разом з українським Президентом поїхати до Константинополя на початку січня та отримати довгоочікуваний Томос», – сказав Президент під час виступу за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору.

Глава держави відзначив, що Митрополит Епіфаній є представником молодого покоління єпископів, його висунула УПЦ Київського Патріархату і підтримали представники інших церков. «Але тепер вже немає того розподілу. Той розподіл не має жодного значення, бо твориться і створена об’єднана церква. В єдності сила нашого народу, Боже, нам єдність подай! Є в нас така молитва, яка дуже доречна до сьогоднішньої події і яку ми щиро возносимо. Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу», – наголосив Президент.

«Ми за цей рік ще більше переконалися, що Помісна Церква – запорука незалежності. Державна мова – запорука єдності. А сильна армія – запорука миру. Ми точно переможемо», – сказав Петро Порошенко.

У свою чергу, новообраний Предстоятель Української Православної Помісної Церкви Митрополит Київський і всієї України Епіфаній також звернувся до вірян, які очікували на Софійській площі рішення Об’єднавчого Собору. «Сьогодні справді історична подія. Ми зуміли об’єднати три гілки українського православ’я у єдину помісну православну церкву. Пам’ятаючи слова Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, щоб усі були єдині», – сказав очільник нової церкви. «Ми змогли спільно з вами побороти різні спокуси, подолати незгоди та об’єднатися  в єдину церкву», – додав митрополит Епіфаній.

Він подякував усім присутнім на Софійський площі за спільну молитву і підтримку процесу створення єдиної православної церкви в Україні. «Ви стали учасниками цієї історичної події. Ви тут молилися, а ми там по-особливому відчували цю молитовну підтримку», – сказав предстоятель УППЦ.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній висловив слова вдячності Вселенському Патріарху Варфоломію за рішення надати автокефалію Українській Православній Церкві.

«Але цього не відбулося б, якби не рішучість нашого високодостойного Президента України Петра Олексійовича Порошенка», – додав очільник нової церкви. Він також принагідно подякував Голові Верховної ради Андрію Парубію та в його особі усім народним депутатам, які підтримали звернення до Вселенського Патріарха.

Глава Української Православної Помісної Церкви подякував також Патріарху Філарету, зазначивши, що він є «нашим духовником наставником і буде надалі допомагати розбудовувати нашу Єдину Помісну Православну Церкву».

Джерело Адміністрація Президента

15 грудня в історії України – день створення української Автокефальної Помісної Православної Церкви

Президент Петро Порошенко під час виступу на Софійській площі за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору привітав українців зі створенням української Автокефальної Помісної Православної Церкви.

«Отже, звершилося сьогодні, 15 грудня. Прошу всіх, хто зараз нас дивиться: всередині України, по всьому світу – запам’ятайте дуже добре. Цей день увійде, або вже увійшов в історію України як священний  день, день створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України. День остаточного здобуття нашої української незалежності від Росії. І Україна тепер вже не буде пити, кажучи словами Тараса Шевченка, «з московської чаші московську отруту», – наголосив Глава держави.

Президент підкреслив, що сьогодні відбулася велична подія. Він наголосив, що багато українців протягом кількох годин на вулиці біля Софійської площі напружено очікували рішення Собору. «Ви не є свідки. Ви – творці історії, яка зараз твориться. Ви – безпосередні учасники цього величного таїнства, яке щойно сталося всередині Софійського собору. Собору, що тисячу років тому на честь перемоги над східною ордою спорудив Ярослав Мудрий, син рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. І тому ваша присутність тут, така ваша масова підтримка були надзвичайно важливими для всіх учасників Собору», – зауважив Президент. Він відзначив, що відчував цю підтримку.

Глава держави підкреслив, що сьогодні день створення Церкви, визнаної світовим православ’ям у якості незалежної структури – як у переважній більшості країн, які належать до православної християнської традиції.

«Це диво стало можливим завдяки непохитній позиції Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, нашої Константинопольської Церкви-Матері. Це вона скористалася своїм беззаперечним канонічним правом зцілити ті рани, які завдано українському православ’ю кількома століттями московського панування», – підкреслив Президент.

За його словами, переговори тривали довго, але протягом цього року Його Всесвятість та Синод крок за кроком ухвалили рішення про надання автокефалії. «По-друге, затвердили проект Томосу, грамоти про незалежність. По-третє, зняли всі неправедні московські кари з українських єпископів, які ще на світанку незалежності вийшли із-під порядкування РПЦ і почали розбудовувати структури незалежної церкви. І по-четверте, підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, здійсненої ще у 17 столітті. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну», – підкреслив Президент.

Джерело Адміністрація Президента

Виступ Президента за результатами Всеукраїнського Православного Об’єднавчого Собору

Слава Україні!
Вітаю всіх зі створенням Української Помісної Автокефальної Православної Церкви, яке щойно відбулося в Святій Софії!

Ваше Високопреосвященство і Ваші преосвященства, представники Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія!
Ваша Святосте!
Ваші блаженства!
Дорогі українці!
Шановна і високодостойна громадо, яка зібралася на цій площі у Святій Софії, котра є свідком найважливіших рядків літопису України!

Cаме така велична подія відбувається і сьогодні.

На вулиці, кажуть, дуже зимно. Але кожного з вас протягом кількох  годин напруженого очікування… десять годин не втомлюючись чекав український народ повідомлення яке щойно буде оголошено… Це очікування гріли тепло ваших сердець і трепетне очікування  великого державного чину епохального масштабу.

Дорогі друзі, Ви не є свідки. Ви – творці історії, яка зараз твориться. Ви – безпосередні учасники цього величного таїнства, яке щойно сталося всередині Софійського собору. Собору, що тисячу років тому на честь перемоги над східною ордою спорудив Ярослав Мудрий, син рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. І тому ваша присутність тут, така ваша масова підтримка були надзвичайно важливими для всіх учасників Собору. Скажу чесно, я її  відчував, будучи серед делегатів на запрошення Його Всесвятості Патріарха Варфоломія.

Отже, звершилося!

Сьогодні 15 грудня. Прошу всіх, хто зараз нас дивиться: всередині України, по всьому світу – запам’ятайте дуже добре. Цей день увійде, або вже увійшов в історію України як священний  день, день створення Автокефальної Помісної Православної Церкви України. День остаточного здобуття нашої української незалежності від Росії. І Україна тепер вже не буде пити, кажучи словами Тараса Шевченка, «з московської чаші московську отруту».

Це день створення Церкви, визнаної світовим православ’ям у якості незалежної структури – як у переважній більшості країн, які належать до православної християнської традиції.

Щойно всі представники, помісний собор УПЦ Київського Патріархату, собор і всі ієрархи УАПЦ, група єпископів УПЦ Московського Патріархату заснували об’єднану Церкву.

Це диво стало можливим завдяки непохитній позиції Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, нашої Константинопольської Церкви-Матері. Це вона скористалася своїм беззаперечним канонічним правом зцілити ті рани, які завдано українському православ’ю кількома століттями московського панування.

Наші переговори тривали довго. Але протягом цього року Його Всесвятість та Синод крок за кроком ухвалили рішення про надання автокефалії. Це по-перше. По-друге, затвердили проект Томосу, грамоти про незалежність. По-третє, зняли всі неправедні московські кари з українських єпископів, які ще на світанку незалежності вийшли із-під порядкування РПЦ і почали розбудовувати структури незалежної церкви. І по-четверте, підтвердили незаконність анексії Київської митрополії Москвою, здійсненої ще у 17 столітті. Вони, як і ми, не визнають жодних претензій РПЦ на Україну.

Отож, внаслідок рішень Церкви-Матері, твердої політичної волі світської влади, Президента, Парламенту, який підтримав  звернення Президента, і головне – українського народу, відповідальної позиції ієрархів трьох православних юрисдикцій сьогодні і народилася нова об’єднана і незалежна українська православна церква.

Що це за церква? Це – церква без Путіна. Що це за церква? Це церква – без Кирила. Що це за церква? Це – церква без молитви за російську владу та російське військо. Бо російська влада і російське військо вбивають українців. Але це – церква з Богом. Це церква – з Україною.

Буквально вчора в соціальних мережах вичитав вельми цікаву думку: «Церква не тільки співає й молиться. Церква виховує справжнього українського громадянина». І тут же пригадав фразу, яку традиційно приписують Отто фон Бісмарку: «Війни виграють не генерали. Війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики». Звичайно, її не слід розуміти буквально. Йдеться про унікальну роль духівництва та вчителів у становленні нації та в процесі державотворення.

Ми з вами зараз творимо незалежну Україну. І ця подія така сама важлива, як і референдум про нашу незалежність, який був прийнятий більше 27 років тому.

І от центр управління церкви, якщо він знаходиться в чужій державі, та яка ще є країна-агресор, то якого ж громадянина вона виховає? Точно, що не громадянина України. Кремль і не приховує, що розглядає РПЦ як один із головних інструментів впливу на Україну. Ситуацію в українському православ’ї обговорюють на раді безпеки Росії під головуванням її президента. Натомість від української держави вимагають не втручатися у її ж власні українські справи!

А коли в Москві говорять про Україну як про нібито їх канонічну територію, хіба це не є зазіханням на нашу територіальну цілісність? І хіба ми не зобов’язані в таких умовах захистити і українську землю і український дух?

 І ми, як ніхто інший добре знаємо: там де сьогодні махають російським кадилом, завтра б’ють російськими градами. Спочатку патріарх Кирило колесив Україною з пропагандою «Русского мира» та єдиної купелі, а потім поїхали їхні танки!Очевидно, що питання автокефалії виходить далеко за межі церковної огорожі. Це – питання нашої національної безпеки. Це – питання нашої державності. Це – питання світової політики. Недарма всі лідери держав, з якими я зустрічався останні пів року питали мене: «Як з вашою церквою?». І ми маємо шалену і важливу підтримку від всього світу.

І коли російський президент сказав, що розпад СРСР став для Росії головною геополітичною катастрофою двадцятого століття. «Для Путіна», – як дуже добре написав Мирослав Маринович, – «Надання автокефалії українському православ’ю є другою геополітичною катастрофою». Тільки, дозвольте мені поправити, цього разу – вже масштабом не століття, а тисячоліття. Нехай знають.

Дорогі українці!

Ми ще раз довели, що для нас нема нічого неможливого. Бо ще декілька років тому дуже багато казали, що нехай Порошенко займається, нехай ми робимо все, але це неможливо. Можливо. Нема для нас нічого неможливого. Головне вірити у велику ціль і не відступати від задуманого. За таким принципом ми здобули Угоду про асоціацію. За таким принципом ми здобули безвіз. За таким принципом ми рухаємось далі до ЄС. І надзвичайно важливо для нас, що всі перемоги будуть з Україною. Хочу окремо наголосити, що сьогодні у нас великий день. Ми не відступимо ані на крок з того шляху, яким рухаємося вперед ще від 2014 року.

Сьогодні – спільне свято православних, греко-католиків, римо-католиків, протестантів, іудеїв, мусульман. Словом, всіх, для кого цінністю є свобода України. Для кого цінністю є наша незалежність. Жоден патріот не сумнівається у важливості мати в незалежній українській державі незалежну православну церкву. Така церква – духовний гарант нашого суверенітету. В грудні 1991 року на референдумі ми підтвердили Акт проголошення незалежності. В грудні 2018 – заснували незалежну православну українську Церкву, якій Вселенський Патріарх вручить Томос.

Автокефалія – частина нашої державницької проєвропейської та проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом майже п’яти років. Все це – основа нашого власного шляху розвитку, розвитку держави Україна і розвитку нашої української нації.

«Товариш москаль, на Украину шуток не скаль!» – цитував я колись Маяковського ще в серпні 2016 року на параді на честь двадцять п’ятої річниці Незалежності. І наші Збройні сили що не день, то міцніше тримають оборону. І це не жарт!

«Прощай, немытая Россия»», – сказав я на Європейській площі, коли ми вибороли безвіз, згадував Лермонтова. І таки прощавай!

«До свиданья, наш ласковый миша, возвращайся в свой сказочный лес», – це слова, адресовані Москві вже восени цього року. І таки до побачення!

«Геть від Москви!»… «Дайош Європу!». Тепер ці крилаті фрази українського письменника початку минулого століття Миколи Хвильового стали частиною нашого політичного словника. І вони дуже влучно передають суть нашої державницької стратегії, нашого впевненого курсу на Європейський Союз та НАТО.

Шановна громадо!

Дозвольте мені від всього нашого загалу, від всієї України та українського народу подякувати Вселенському Патріарху Варфоломію за його неймовірну турботу про Україну.

Хочу подякувати всім українцям, які з самого початку вірили в автокефалію, підтримували Президента, Голову Верховної Ради і Парламент, підтримували наших ієрархів, боролися за автокефалію ще тоді, коли навіть сама ідея видавалася примарною.

Насамперед також хочу подякувати нашим ієрархам і предстоятелям наших православних церков. Його Святості Філарету. Ваша Святосте, чуєте цю реакцію людей на площі?… Ваша Святосте, не придумано ще тієї міри, якою можна виміряти внесок Патріарха Філарета в боротьбу за власну помісну Церкву. Ви були, є і залишаєтеся духовним лідером української церкви, духовним лідером українського народу.

Хочу подякувати Предстоятелю УАПЦ Митрополиту Макарію і всьому єпископату за тверду позицію і непересічну роль в цьому історичному процесі.

А ще хочу дякувати тим ієрархам УПЦ Московського Патріархату, які, попри тиск, погрози і прокльони Москви та її п’ятої колони прийняли мужнє рішення і прийшли сьогодні на Собор. Все дуже просто – вони між Україною та Росією вибрали Україну. І ми вітаємо цей вибір.

У нас не було, нема і не буде державної церкви. Держава не буде втручатися в діяльність церкви. І в освячену Томосом православну церкву теж ніхто нікого не «запрошуватиме» силоміць. Ще раз наголошую, це – питання вільного вибору для кожного віруючого. Гарантую, що влада поважатиме вибір тих, хто з тих чи інших обставин вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка буде зберігати єдність з РПЦ. Але так само гарантую, що держава захистить права священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно вирішать вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити Єдину Українську Православну Помісну Церкву.

Така Церква сьогодні заснована. Вона потребує певного часу на становлення, мирне розширення і зміцнення. Дозвольте зараз представити вам її новообраного предстоятеля, Митрополита Київського та всієї України Епіфанія. Саме йому випаде почесна місія разом з українським Президентом поїхати до Константинополя на початку січня та отримати довгоочікуваний Томос. Владику Єпіфанія, представника молодого покоління єпископів, висунула УПЦ Київського Патріархату та підтримали представники інших церков. Але тепер вже немає того розподілу. Той розподіл не має жодного значення, бо твориться і створена об’єднана церква.

В єдності сила нашого народу, Боже, нам єдність подай! Є в нас така молитва, яка дуже доречна до сьогоднішньої події і яку ми щиро возносимо.

Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу.

Дорогі співвітчизники!

Я щиро вітаю вас з автокефалією і здобуттям нашої духовної незалежності.

Ми зупинили агресора. Ми зберегли державу. Ми збудували боєздатну армію. Ми утверджуємо українську мову – складову сили та успіху нашого народу.

Ми за цей рік ще більше переконалися, що Помісна Церква – запорука незалежності. Державна мова – запорука єдності. А сильна армія – запорука миру.

Ми точно переможемо!

Слава Богу і Слава Україні!

А тепер із задоволенням надаю слово Предстоятелю об’єднаної Церкви, Митрополиту Київському та всієї України Епіфанію. Прошу, владико!

Джерело Адміністрація Президента

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА СКРІЗЬ МОЄ ЖИТТЯ

Секретар та душерозпорядник спочилого Митрополита Київського і Всієї України Мефодія (Кудрякова), Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви (2000–2015), митрофорний протоієрей Роман Будзинський звертається зі словами вітання в день пам’яті Святого Апостола Андрія Первозванного, який весь Православний світ відзначає 13 грудня, та ділиться спогадами свого служіння в Кафедральному Соборі Свято-Андріївської Церкви м. Києва.

«Апостоле Первозванний, брате Первоверховного, АНДРІЮ, Владиці всіх молися, щоб послав мир усьому світові і душам нашим велику милість»

(Тропар Святому)

Дорогі Браття і Сестри!

У цей знаменний день богослужбового життя українських християн Мати-Церква прославляє нашого просвітителя у вірі, Апостола, Учня Христового, який був першим покликаний Самим Спасителем для служіння, про якого завжди по закінченні Святої Божественної Літургії виголошуємо як про основоположника Української Православної Церкви.

Святої пам’яті Митрополит Іларіон (Огієнко) писав: «Усі народи християнського світу високо почитають найперше своїх Святих. Те саме робимо й ми, вшановуючи всіх християнських святих. Бо й Христос заповів Своїм Апостолам, а через них і нам: «Ідіть раніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого» (Мт. 15,24). Для нас «дім Ізраїлів» — це дім Український! Цією Своєю Заповіддю Ісус Христос поблагословив національну церковну працю всім народам світу».

Святий Апостол Андрій — брат Святого Апостола Петра, названий Первозванним тому, що першим серед усіх апостолів був покликаний Спасителем стати Його Учнем. Андрій був одним із тих, хто бачив чудеса та знамення, яких не бачили інші апостоли.

У день П’ятидесятниці сталася надзвичайна подія: коли всі апостоли були зібрані разом, на них зійшов Дух Святий у вигляді вогненних язиків і вони отримали дар розуміння мов і проповідування.

Після цього апостоли розійшлися по різних країнах для проповіді Христової віри, куди кому випало йти. Святий Апостол Андрій проповідував серед поганських народів узбережжя Чорного моря — у багатьох містах Малої Азії, Грузії, Вірменії, Греції, Македонії і Скифії (тепер Україна).

У літописі записано, що одного ранку «став він та й каже до своїх учнів: чи бачите ці гори? На горах тих засяє Благодать Божа, і Бог побудує тут багато церков». І далі записано: «І зійшов Апостол Андрій на ті гори, поблагословив їх, поставив хреста і помолився Богу. І тут пізніше постав Київ». Ці пророчі слова Святого Апостола сповнились. Плоди його проповіді були неоціненними.

Так, князь Всеволод у 1086 році в Києві побудував церкву на честь Святого Апостола, а згодом через два роки — у Переяславі. Та візитівкою і перлиною сучасного Києва по праву вважається давня Андріївська Церква, в якій я мав честь нести священичий послух як клірик Української Автокефальної Православної Церкви. Шанують Андрія Первозванного й інші християнські народи. У кожній країні можна побачити багато зведених храмів на його честь. Літописне передання стало основою для рішення Київського Церковного Собору в 1621 році, щоб уважати Апостола Андрія основоположником Церкви в Україні. У соборній постанові сказано: «Святий Апостол Андрій — перший Архієпископ Константинополя, Патріарх Вселенський і Апостол Український; на Київських горах стояли його ноги, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших народів, бо і в ній проповідував».

Сьогодні, українці прославляють Апостола та підносять свої молитви до нього, на місці, де Він сам перебував та воздвигав Хрест Господній, у Києві, у кафедральному соборі Святого Апостола Андрія Первозванного, де апостольське служіння в новітній історії церкви виконують вже архієреї Вселенської Патріархії.

Таким апостолом і проповідником слова Божого був Блаженної пам’яті митрополит Мефодій, який і ніс подвиг архіпастирського служіння, будучи главою УАПЦ протягом 15 років. Слово дароване людині Богом для того, щоб славити Його та возвеличувати вірних дітей Господніх. Тому так жадібно збираю я кожне вагоме слово, сказане владикою Мефодієм, особливо зараз, коли він уже… вдома — у Господа, на Небесах. Мені пригадуються Його слова-настанови для молодого священика: «Священик — це людина, яка повинна жити Церквою, бути повністю віддана церковній справі і всі свої вміння покласти на вівтар служіння Господу. Тільки при такому глибинному підході до священства буде користь і для душі священнослужителя, і для Церкви, і для народу Божого». В іншій настанові Він говорить: «Ви повинні любити цих людей, молитися за них. Нехай Ваша паства бачить у Вас доброго пастиря, духовного отця, наставника, друга, лікаря, брата, молитвеника, хорошого порадника і терплячого священнослужителя». Він так не лише говорив. Усе це владика мав у собі і ніс до людей.

У цей історичний час для нашої неньки-України, для всього багатостраждального українського народу, коли вже за кілька днів буде обрано нового Предстоятеля помісної Автокефальної Православної Церкви у Святій Софії, — молімось, щоб Господь дав нашій Незалежній Церкві багато добрих пастирів, які, примножуючи число святих і обраних на Небесах, вклоняючись перед вічним Агнцем, молитимуть за нас, припадаючи на коліна, — за мир і добробут, за все, що потрібно нам у цьому житті, і за життя вічне. Проповідь апостолів Христових, зокрема Святого Андрія Первозванного, привела народи світу до духовного царства, до Царства Божого, до Бога.

Дорогі браття і сестри! Будемо ж триматися нашої православної віри, віри наших праотців, тієї віри, яку проповідували святі апостоли і святі отці, бо ця віра спасительна і веде до духовного і вічного життя! Об’єднаймося, братаймося, обнімімося в єдиній родині — соборній Україні!

Митрофорний протоієрей Роман Будзинський

Митрофорний протоієрей УАПЦ духівник «Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Роман (Будзинський) та представник ОБСЄ обговорили релігійну ситуацію в Україні

Митрофорний протоієрей Української Автокефальної Православної Церкви Роман (Будзинський), 7 грудня 2018 р.Б., провів зустріч з представником Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні п. Фернандо Ерера Інахара.

Зокрема було обговорено релігійну ситуацію, стан міжконфесійних відносин, а також порушені питання дотримання поваги прав людини та фундаментальних свобод осіб в Україні.

Наприкінці розмови, отець Роман (Будзинський), висловив подяку за запрошення та можливість поспілкуватись з представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, а також надію на встановлення постійного діалогу з метою досягнення плідних результатів у сфері захисту та відстоюванні прав людини в Україні.

Зустріч завершилась на позитивній, конструктивній ноті відкритості та взаєморозуміння. За дорученням Голови ГО «Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» – Наталії Шевчук, митр. прот. Роман (Будзинський) передав спостерігачу Організації з безпеки та співробітництва в Європі Спеціальної моніторингової місії в Україні, п. Фернандо Ерера Інараха, на молитовну пам’ять книгу «Одна Мова Одна Церква Один Народ» наголосивши, що держава однаково ставиться до всіх Церков України і що права всіх, навіть найменших релігійних організацій у нас належно шановані!

Прес-служба Парафії святих Жон-мироносиць

Пресвятая Діва Марія моли Бога за нас! Покрий миром нашу Неньку Україну! Даруй мудрість та відвагу мужам державним!

В Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

І в сьогоднішній день, Всемилостивий Господь сподобив нас дочекати великого свята, яке Свята Православна Церква відзначає у ці зимові дні.  Діва Марія споконвіку являється нашою заступницею та покровителькою Яка вимолює душі усіх, хто в будь якій потребі звертається до Її всемогутнього покрову. Саме тому і ми шануємо це славне свято, Її вхід у храм Божий.

Взираючи на праведність і святість Діви Марії із самих юних літ, і ми, маючи Її за ідеал побожності, стаємо спів-входящими у храм Божий, щоб і свої душі пожертвувати Богу для служіння і щоб отримати, за молитвами Богородиці, спасіння і вічні блаженства уготовані вірним Божим.

Бажаючи спасіння наших душ і щирого покаяння взираємо на праведних богоотців Йоакима та Анну і по їх же прикладу приводимо наших діток у Божий храм, щоб і вони, у важкі хвилини життя віднайшли у Господа щедрот та щасливої долі.

Радіймо, вірні – як написано у святих книгах – бо надзвичайно приводиться Вона до Бога. І воістину так є, те мале немовлятко, взявши сьогодні свічу молитви та безмежної своєї любові, входить до джерела усіх благ та чеснот, щоб колись стати  і самій джерелом та пристановищем нашого спасіння.

Хто б в ту мить міг подумати, що саме маленька дитинка вже у доволі старих Йоакима та Анни з часом принесе в світ Творця всього творіння, Бога і Відкупителя наших душ. Хто б подумав, що у Ній приховані найбільші тайни Божої премудрості, тайни зачаття Сина Божого від Духа Святого, тайна дівоцтва, тайна успіння і вознесіння на небеса…

Не було і немає більшої праведності за Владичицю Богородицю. Не було і не буде більшого джерела ласк після Бога, ніж наша Небесна Ненька.

Любимо Її, вшановуймо Її, славимо Її, адже Вона являється сходинками які поєднали небо і землю, поєднали наш гріх із Божою святістю, поєднали наші душі із Раєм.

Нехай Владичиця Богородиця скріплює нашу віру, обігріває нашу молитву і береже наші серця.

Слава Ісусу Христу!

 

Богослужіння у 27 неділю після святої П’ятидесятниці

Сьогодні, у 27 неділю після святої Пятидесятниці, Свята Православна Церква знову возносить свої молитви до Господа Бога за весь світ, за такий довгоочікуваний мир у нашій Держава Україні, за кожну душу яка із надією очікує спасіння. За немічних і вбогих, за подорожніх та плаваючих у морі, за хворих і тих, що зневірились, за мир і єдність церков…

У храмі святих Жінок Мироносиць у цей день було звершено дві Божественні Літургії. Перша, яка розпочалась о 07:00 год., та пізня о 09:00 год. Звершив Божественні Літургії настоятель храму, митрофорний протоієрей Роман Будзинський. Під час богослужіння вірні мали можливість приступити до святих таїнств Сповіді та Святого Причастя.

Після Літургії прихожани храму привітали свого настоятеля, протоієрея Романа, із днем небесного покровителя, пам’ять якого Православна Церква вшановувала напередодні – в суботу.

Нехай Господь сподобить нас і на цей тиждень миру, міцного здоровя та у кріпості сил зустріти наступну неділю, де ще і ще раз, із теплими молитвами у серці вознесемо Йому славу, честь та подяку за все наше життя.

Слава Ісусу Христу!