Зраджений власним сином, він не зрікся Христа навіть тоді, коли зрада прийшла з найближчого дому
4 липня
Дорогі в Господі брати і сестри! Сьогодні, 4 липня, ми молитовно вшановуємо пам’ять священномученика Феодора, єпископа Киринейського, який жив у місті Кирині (Лівія) за часів імператора Діоклетіана — у час, коли за сповідання імені Христового людина платила власним життям.
Зрада найближчих
Святитель Феодор був високоосвіченою людиною: володіючи мистецтвом каліграфії, він власноруч переписував богослужбові книги для храмів і привів до віри багатьох язичників. Але саме через ці книги його спіткало найтяжче випробування — рідний син Лей доніс на батька правителю області, звинувативши його в тому, що той зберігає християнські книги і навертає людей до Христа. Немає болючішої зради, ніж та, що приходить із власного дому.
Для нього єпископське служіння не було честю чи владою. Воно було відповідальністю перед Богом і людьми — навіть тоді, коли ця відповідальність коштувала батьківської довіри до сина.
Випробування, яке не зламало
Коли настала година суду, святителя вимагали віддати книги й зректися Христа. Він відповів твердою відмовою — і за це його жорстоко катували, зрештою кинувши до в’язниці, де він і відійшов до Господа. Разом із ним постраждали й праведні жінки Лукія та Іероя, які до кінця залишалися вірними біля свого архіпастиря.
Він не шукав компромісу зі злом, не приховав своєї віри й не зрікся Христа. Саме тому Церква називає його не лише святителем, а й священномучеником — пастирем, який запечатав свою проповідь власною кров’ю.
Свідчення, яке промовляє й сьогодні
Ми віримо, що подвиг святителя Феодора не залишився в далекому III столітті — він промовляє до нас і сьогодні, коли Україна проходить через важкі випробування. Вірність Христові не народжується раптово в годину випробування — вона виковується щоденним, непомітним вибором: жити за Євангелієм, берегти правду, не втрачати любові й залишатися людьми навіть серед темряви, навіть тоді, коли зраджують найближчі.
Нехай молитвами священномученика Феодора Господь укріпить усіх, хто сьогодні несе служіння людям, захищає Україну, лікує, навчає, молиться і свідчить про Христову правду.
«Будь вірний до смерті — і дам тобі вінець життя» (Одкр. 2:10).
Тропар священномученику, глас 4:
І був ти учасником звичаїв апостольських і наступником їхніх престолів, діянням знайшов ти, богонатхненний, шлях до богоспоглядання. Тому, правильно навчаючи слова істини, ти й до крові постраждав за віру. Священномученику Феодоре, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Слава Ісусу Христу.
