10 липня до Успенського собору Лаври прибули ченці з монастиря Есфігмен. Собор, у якому вони молилися, місяць тому пошкодив ворожий дрон.
Ченці, що приїхали, знаючи про небезпеку
Ігумен ченців сказав просто: вони приїхали, незважаючи на страх, на небезпеку, на людську слабкість. Він не приховав ризику. Він назвав його вголос і пояснив, чому все одно приїхав:
«Досконала любов проганяє страх. І ця любов привела нас до вас».
Жони, що йшли, не знаючи, що застануть
Ми, парафія святих Жон-мироносиць, 10 липня чуємо в цих словах давно знайоме нам. Жони-мироносиці теж ішли туди, де могла чекати небезпека. Вони не знали, чи відкотять камінь, чи дозволить хтось наблизитись до гробу.
Апостол Марко пише про них так: «Хто відвалить нам каменя від дверей гробових?» (Мк. 16:3). Вони йшли з цим запитанням у серці — і все одно йшли, несучи миро.
Ченці з Афону теж не знали напевно, що застануть у пошкодженому соборі. Вони приїхали з тим самим переконанням, яке має кожна вірна душа: любов важливіша за розрахунок безпеки.
Слово до парафіян
Ігумен сказав про Церкву слова, які ми повторюємо собі щодня: вона не географія, а тіло. Не кордони, а єдність. Це ж саме ми сповідуємо, коли молимося одне за одного здалеку.
Молімося сьогодні за тих, хто, як жони-мироносиці, іде туди, де страшно — за наших воїнів, за родини, що чекають, за всіх, хто не відступає перед небезпекою заради любові.
Господи, укріпи серця тих, хто йде вперед попри страх. Молитвами святих Жон-мироносиць, помилуй і спаси нас. Амінь.
